Лось

Print

Оповідання про зиму

Автор: Євген Гуцало   

Якийсь чоловік, уже підстаркува­тий, ішов через зимовий ліс. Це був лісник, котрий подався в обхід, щоб оглянути своє господарство. Був початок березня, але весною ще й не пахло. Злежаний сніг пори­пував під валянками, тугенький морозець обпікав щоки.

Підстаркуватий лісник поминув гурт молодих ялин, вийшов до за­сніженої річечки — і вкляк... Він угледів, що неподалік на березі лежить, впавши на бік, великий ро­гатий лось, а йому в шию вчепився вовк. Мабуть, попадали вони щойно, а перед цим у них кипіла боротьба.

Обоє — лось і вовк — помітили людину, а тому на мить позавми­рали, стежачи за нею. Тоді лісник підніс угору дубову палицю і, по­грозливо замірившись, пішов упе­ред. Вовк іще якийсь мент тримав­ся зубами за лосеву шию, далі відпустив її і прожогом метнувся на лісника. Не встиг той навіть опу­стити палицю вовкові на голову, як вовк важким ударом свого тіла зва­лив його на сніг і вже б учепився зубами, та лісникові пощастило обо­ма руками вхопити вовка за шию.

Намагався здушити звіра якомога сильніше, але вовк дряпав його па­зурами, викручувався. Це був ду­жий і хижий звір. Лісник відчував, що сила полишає його, що за мить-другу вже не зможе боротися з на­пасником.

Та ось із лісникових рук щось миттєво вирвало вовка. Отетерілий лісник звівся, думаючи, що вовк, мабуть, знову кинеться на нього, й побачив лося, що підскочив до вов­ка, вдарив його рогами й знову підкинув угору.

«Так ось хто мене врятував, — подумав лісник. — Я вступився за нього, а він за мене».

А лось, який убив вовка й таким чином віддячив лісникові за свій порятунок, прудко побіг уздовж бе­рега й скоро сховався поміж дере­вами.

Лісник підібрав на снігу свою па­лицю і, все ще побоюючись, сто­рожко підійшов до вовка. Торкнув його палицею — мертвий.

— Що ж, сіроманцю, важив ти на чуже життя — позбувся свого.

Лісник узяв вовка за задні лапи й потягнув додому. Вовча голова по­верталася то в один бік, то в другий, ніби ще хотіла злякати когось у лісі своїми ощиреними зубами.

А лісник поглядав між дерева — чи не побачить безстрашного лося, що врятував йому життя.