Той, хто вітає нас зі святом

День святого Миколая – це день святкування та вшанування пам'яті святого Миколая у католиків та православних. Ми усі чекаємо нашого милого святого Миколая, який кладе чемним діткам під подушку невеличкі подарунки. А от тим, хто поводив себе погано, приносить різочку.

Батьки зберігають у таємниці свою причетність до подарунків для того, щоб діти вірили у чудо, звершуване святим Миколаєм, і вчилися милосердя в святого.

В пам'ять про милосердя святого Миколая, в цей день відзначається Міжнародний день допомоги бідним.

Наші читачі готувалися до Міжнародного дня допомоги бідним, виготовляючи власноруч м'які ялинкові прикраси. На гроші, вилучені від продажу іграшок, будуть придбані солодкі подарунки для дітей-сиріт. Учасникам цієї акції було приємно віддати часточку свого тепла і добра тим, хто його потребує найбільше, через виготовлену ялинкову прикрасу.

Святий Миколай живе в кожному із нас. Нам завжди приємно, незалежно від віку, отримувати подарунки. Адже Миколай, який дрімає в нас, відгукується на добро, яке нам роблять. Гадаю, кожен із нас пережив радість, коли комусь із нас зробили добро просто так, безкорисно. Бог прославився у святому Миколаї, і Він може прославитися і діяти в кожному з нас.

Довідатися про життя та діяння Святого Миколая і побувати у його маєтку можна тут.

Хто вітає дітей в зимові свята в інших країнах світу

Фінських дітей вітає Йоулупуккі. В перекладі це означає «цап». Ще один досить відомий новорічний персонаж - фінський Різдвяний дід, якого місцеві жителі любовно прозвали «йольскім козлом» - Йоулупуккі. Зараз цей чарівник виглядає як звичайний Санта Клаус. Проте ще в XIX столітті зображувався у відповідності з дохристиянським канонами: у цапиній шкурі, іноді і з маленькими цапиними ріжками на голові. Живе Йоулупуккі, як і його американський колега, в Лапландії. Чим він там займається весь рік? Ніхто не знає, але достеменно відомо, що нудьгувати на самоті йому не доводиться: у «козлика» є дружина Муорі, що уособлює зиму, а в помічниках служать гноми, що сидять в «Печерах Еха» і слухають, як поводяться діти по всьому світу.
Маленьким німцям пощастило більше. Адже їх вітають відразу два персонажі: Санта Клаус і національний Вайнахтсман, який приїздить на гарненькому віслючкові. Він потрапляє до діток у будинок через димохід.
В Японії є дивовижний острів Хоккайдо, який взимку перетворюється на біле королівство. Там живе японський дід Мороз - Сегацу-сан. традиційний японський Дід Мороз одягнений у блакитне кімоно і весь тиждень перед настанням свят, який японці називають "золотим", ходить по домівках, вітаючи дітлахів. Правда, подарунків не дарує, це завдання батьків.
До італійців навідується Баббо Натале, який потрапляє до домівки через пічну трубу, пригощається молоком і солодощами. А разом з ним приходить фея Бефана. Італійським дітям пощастило - подарунки вони отримують не лише на Різдво (дарує Babbo Natale), а й у свято Богоявлення (6 січня). Саме тоді на сцену виходить Бефана: бабуся на мітлі. Хоч Бефана і не здається доброю феєю, але саме вона приносить подарунки чемним дітям, а неслухняним насипле попелу.
Австралією мандрує знайомий нам Санта Клаус. Але тамтешньому святому доводиться працювати на спеці. Тому він вдягнений у шапочку і плавки!
В Білорусі діти чекають на свого героя, якого називають Зюзя.
У Франції, як і в ряді інших країн, є не один, а цілих два Діди Морози. Перший - Пер Ноель. Він добрий і роздає всім подарунки - точніше, розкладає в дитячі черевики. Другий - Пер-Фуетар. У цього бороданя в теплому дорожньому плащі подарунок один на всіх – різки за лінь і непослух. Хоча практика показує, що все-таки зазвичай перемагає Ноель.
До чеських і словацьких дітей приходить Мікулаш — веселий чоловік, зодягнений у мохнатий кожух та високий капелюх. За плечима він носить величезний короб, з якого дістає подарунки.
У Швеції діти чекають Королеву Світла — Лючію. Вона зодягнена в білу сукню, на голівці — корона із запаленими свічками. Лючія приносить подарунки дітям та свійським тваринам. Діти отримують іграшки, кішка — вершки, собака — цукрову кісточку, ослик — моркву.
У Данії Різдвяний чоловік – Юльмен - дуже схожий на Санта Клауса: червоний сюртук, оленяча запряжка, мішок подарунків. Але данські діти вірять, що Юльмен живе не в Лапландії, а в Гренландії: неподалік містечка Ууманнака. Навіть є невеликий будиночок Юльмена. Географічне положення Данії обумовило ще одну традицію: в багато міст Юльмен не приїжджає на санях (вони використовуються виключно в різдвяну ніч для експрес-доставки подарунків), а ...на кораблі за кілька тижнів до Різдва. "Юльмен приїжджає"... Ця новина блискавично поширюється по великих і малих містах королівства. Усі жителі з дітьми, та й ті, хто все ще вірить у диво, збираються на пристані. От вдалечині показується корабель, а на носі - червона крапка. "Юльмен, це Юльмен...", - перешіптуються діти. "Так, так...", - усміхаючись, погоджуються батьки. Атмосфера на пристані - непередавана! Коли корабель пришвартується, данський Санта Клаус насамперед роздає цукерки всім присутнім на пристані дітям. Потім сідає в запряжку, підготовлену гномами, і їде на головну площу містечка - запалювати ялинку.