В якому віці й з чого почати малювати? Як зберегти інтерес до малювання?

Поради батькам

Усі діти без винятку обдаровані художнім та­лантом від народження. Вони починають малювати на аркуші, захопившись, переходять на підлогу та інші поверхні, й ось вже стіни та нові меблі розфарбовані у різні кольори — саме так діти проявляють свою фантазію.

Малюнок та інтелект

Приблизно через місяць після того, як малюк почав ходити, він починає активно малювати. Фахівці зауважили: рівень ма­люнку пов'язаний з розвитком інтелекту та мови. Поки мовлення не сформоване, малюнки зазвичай абстрактні, отже до двох-трьох років Ви навряд чи отримаєте осмислений малюнок.

Перший етап дитячого малюнку — це так звані каракулі: дитина проводить хаотичні лінії, при цьому нерідко виходячи за межі аркуша. На цьому етапі слід малювати широким пензлем і гуашшю на кахельних стінах ванної кімнати, на закріплених на стінах шпалерах, на великих аркушах. Другий та третій етапи — дитина не виходить за межі аркуша, малює спочатку зиґзаґоподібні лінії, потім ритмічні каракулі, кола, спіралі, не відриваючи руки. На цій стадії деякі діти починають захоплено розповідати, що вони зобразили, — не сперечайтесь з ними. Якщо дитина каже, що намалюва­ла потяг з вагончиками, дітей на майданчику, кицю, грушу, маму, — значить, так воно і є: це перші кроки до осмислених малюнків.

З якого віку починати малювати?

Чим раніше, тим краще! Ху­дожня творчість дітей до 1 року — це радше не малювання, а експе­риментування, ігри з фарбою і папером, але такі ігри важливі для розвитку дрібної моторики, уяви і формування поняття про колір.

У віці від одного до двох років малюки ще не можуть зобразити предмет. Цей період називається дозображальним. Малювання яв­ляє собою маніпуляції пензликом і фарбами. У процесі з'являються випадкові лінії, штрихи, крапки. Поступово зображення змінюється від мазків до невідривних ліній, спіралей, дитина намагається заповнити цілий аркуш. У цей період можна поступово навчати дітей малювати прямі вертикальні, горизонтальні, похилі лінії, крапкувати і асоціювати намальоване з навколишнім світом (іде дощ, росте трава). Велику роль відіграє мамин малюнок-основа, який дитина сама домальовує (ніжки, краплі дощу, промінчики, стебло). Ці мамині малюнки заохочують дитину до подальшої творчості.

Ближче до двох років малюк починає самостійно створювати малюнки. Власне, перші малюнки — це не стільки художня творчість, скільки "наукові експерименти", і якщо Ви терпляче поставитесь до неминучих плям на одязі, калюж на підлозі та помальованих стін, то Ваш малюк дуже скоро освоїться у світі фарб та олівців. Не бійтесь свого невміння малювати, творіть разом з дитиною, і Ваше захоплення передасться дитині.

Від двох з половиною-трьох років можна пробувати змішувати кольори на палітрі. Багатьом дітям подобається мити пензлик і спостерігати, як забарвлюється вода — так дитина вивчає властивості фарб.

Контур як обмеження у книжках для роз­фарбовування для дітей двох-трьох років не має жодного значення. Од­ні діти малюють, як живописці — великими ко­льоровими плямами, дру­гі — як графіки, по контуру, а треті — невеличкими плямками, смужками і мазками.

У самостійному малюнку хлопчики надають перевагу корабликам і машинкам, дівчат­ка — кошенятам, лялькам. Велике значення мають усмішка та очі: намалювавши обличчя, дитина часто залишає незавершеним малюнок. Не слід забувати, що малюк не відображає реальність, навпаки, він створює свій власний світ, який буде розширюватись і ускладнюватись, тому не підштовхуйте його і не нав'язуйте своє бачення.

У три — чотири роки діти вже достатньо досвідчені "художни­ки". Вони впевнено малюють пензлем, розфарбовують картин­ки як образи, що потребують ко­льорового вирішення. Малюють самостійно предмети, намагаю­чись передати їх особливості, деталі малюнку стають для них більш важливими.

Нестандартне малювання

Але буває й по-іншому. Ми по­мічаємо, що малюк, узявшись ма­лювати, швидко втомлюється та починає нудьгувати. Якщо малюк перестав цікавитись малювати, не опускайте руки — просто настав час внести сміливі зміни у процес творчості. Таке "новаторське" ма­лювання корисне для розвитку нестандартного мислення вашого малюка. Деякі із запропонованих (див. нижче) видів малювання на перший погляд і не належать до малювання як такого, але вони не тільки цікаві самі по собі, на­самперед це корисне викорис­тання часу, експериментування, створення незвичних образів. Ви­користовуючи нестандартні при­йоми малювання, дитина може розкритися і вразити своїм талан­том.

Не обмежуйте простір для твор­чості лише альбомним аркушем, змінюйте формат, колір, фактуру, форму аркуша. Дайте можливість дитині малювати в невеличких овалах, квадратах, змініть малень­кий формат на великий, на якому можна обмалювати маленького художника.

Витинайте форми (яблука, лис­точки, силуети звірів, посуд), роз­фарбовуйте їх, а потім обігруйте.

Зазвичай малювання у нас асоці­юється з пензликами або олівцями, але малювати можна чим завгод­но: пір'їнкою, ватною паличкою, друкувати "печатками", виріза­ними з овочів (наприклад, вирізь­біть на "овочевих формах" орна­менти і візерунки). Дитині можна запропонувати створити малюнок зубною щіткою, поролоном, ниткою, пальчиками і долоньками, корками, навчити малювати по-мокрому, робити симетричні від­битки.

Пальчик замість пензлика. Вмо­чимо його в синю фарбу і на­малюємо дощик, вмочимо в чер­вону — зробимо ягідки, а потім жовтих курчат, зелене листя на дереві. А скільки цікавого можна створити відбитком долоні! Власне долоня — крона дерева, пальчики — гілки, ребром долоні малюємо стовбур...

Поролоном можна ставити ко­льорові ляпки, домальовуючи їм очі і посмішки, ручки і ніжки. А можна вирізати геометричні фігури — інструмент для створен­ня орнаменту, вмочувати їх у розведену в невеликій посудині фарбу і прикладати до паперу.

За допомогою звичайних шерс­тяних ниток можна створити незвичайні малюнки. Для цього візьміть аркуш паперу, складіть навпіл. Нитку слід занурити в гуаш приблизно на 10 см, після того вкладіть зафарбовану нитку між зігнутими сторонами паперу і поводіть нею всередині. Коли розгорнете папір, там будуть ці­каві лінії, а якщо взяти декілька і ниток, отримаємо кольорову "аб­ракадабру".

Ще можна просто поводити ниткою по аркушу, і на ньому залишаться цікаві лінії, зиґзаґи тощо. Можна малювати по піс­ку або по розсипаній на таці (деку) манці (струсивши тацю, отримаємо рівну поверхню для нового малюнка).

Фарби чи олівці?

Краще фарби — гуаш або медова акварель в тюбиках, пензлі — широкі, з натурального ворсу. Якщо дитина полюбляє смакува­ти фарби, облизує пензлик — помалюйте його бурячковим або ягідним соком. Знайомство слід починати з основних кольорів спектру, а згодом, поступово — з усіма кольорами.

Щоб зображальна ді­яльність була для ма­люка улюбленим за­няттям, він повинен почуватись успішним у своїй творчості. А як­що дорослі критикують дитячі роботи, повча­ють юного художника, нав'язують своє бачен­ня, то дитина зневірюється у власних силах. Малюк любить займатися тим, що у нього найкраще виходить, і якщо його малюнки погані, — міркує він, — то навіщо ж тоді взагалі малювати? Слід постійно підбадьорювати маленького художника, радіти з ним успіхам і відкриттям, вис­ловлювати щире зацікавлення до його вигадок і фантазії. Збері­гайте дитячі роботи, вивішуйте їх на видне місце, виявляйте повагу до його творчості.