6 січня – 75 років від дня народження Василя Стуса

Print

Новини,

Останні новини

Автор: Івано-Франківська центральна міська дитяча бібліотека   
Понеділок, 07 січня 2013 16:36
Василь Стус

Василь Стус – громадянин України, патріот, інтелігент. Василь Стус – поет, літературознавець, критик, філософ, співтворець сучасного українського культурного відродження. Василь Стус – політв'язень, який волів умерти, аніж зганьбити свою честь, гідність, совість на догоду режимові.

Василь Стус – друг, син, чоловік, батько.

Василь Стус – Великий Українець.

Відкрийте письменника Василя Стуса з іншого боку, як людину, як турботливого та люблячого батька!

Василь Стус. Листи до сина.«Листи до сина» — саме так називається книга, основу якої склали вірші та листи Василя Стуса. В синові він бачив духовного наступника своєї справи, а відтак і листи звернені до сина, як до людини, що прийшла у світ самостверджуватись, творити себе.

Юнаки та дівчата! Перед Вами також постає багато запитань, на які Ви не завжди одразу знаходите відповіді. Такі ж запитання у пору дорослішання поставали й перед сином Василя Стуса – Дмитром. Василь Стус міг дати поради своєму синові тільки в листах, адже був ув'язнений тоталітарним режимом. Пропонуємо Вам уривки з листів батька до сина. Унікальність цих листів у тому, що Василь Стус на прикладі свого духовного становлення вчить не стільки уникати життєвих поразок, скільки вчитися на них гартувати свій дух, який, як вирване з грудей серце Данко, може допомогти людині йти шляхом добра і справедливості.

Може, в цих порадах – настановах Ви знайдете відповіді на свої запитання?!

Читайте! Думайте! Шукайте!

Про життя

«Що ж Тобі побажати?... Живи по-своєму, нікого не бери за абсолютні взірці...Бери од кожної пори життя те, що вона тобі пропонує. Вимагати від часу і немудро, і негідно, може. Але – і не пливи за течією. Будь собою – тобто, виробивши тверді орієнтири, що таке добро і зло, виростай у їхньому магнітному полі, аби по ньому все в тобі скристалізувалося. Ідеал є один – добра і справедливості, чесності і любові».

Про кохання

«У Твої літа найголовніше, може, вчитися любити. Вміти любити – то велике вміння. Не знаю, чи є в Тебе дівчина. Коли є (чи — коли буде) — намагайся, щоб вона була вища за Тебе. Тобто, щоб Ти дотягався до неї, а не опускався. Коли ж вона надто земна, — то вигадай її — небесною, і вона стане небесніти. Але краще, щоб у неї було і землі, і неба. Дівчина має надати Тобі змогу кращати, а не гіршати. Любов – то, може, єдина справжня квітка, подарована людині Богом. Тільки в любові людина розумна. Інших квіток, кращих за цю, квітку любові, я не знаю. Не знай поганих дівчат – хай вони для Тебе просто не існують... Знайомі дівчата моєї молодості ставали кращі коло мене (а я – коло них)».

Про відношення до людей

«Хочу, щоб Тобі було приємно – і з людьми, і на самоті, і з однолітками, і зі старими людьми. Хочу, щоб Ти зростав – діаметром своєї душі. Намагайся бачити добре не тільки там, де блищить (мандри, спорт), а й там, де ніякого блиску (копання землі чи прибирання квартири, заняття наукою). Музику вподобати легше, аніж крутити гайки. Але і те і те – людські заняття. Будь добрий до людей і намагайся віддавати їм більше, ніж брати. Не будь злопам'ятний і мстивий, хоч і не дозволяй плювати в свою кашу».

Про зовнішність та внутрішній світ

«Стеж за своїм тілом. Для цього слід займатися делікатним спортом. Вчися зграбно ходити, вчись танцювати. Ходи з мамою в концерти – привчайся до музики — не тільки естрадної, а і класичної, народної.

Не намагайся читати багато: намагайся старанно всотати в себе прочитане. Не читай дурниць, а – класику. Вчись розуміти поезію, малярство, архітектуру, красу будь-якої роботи і ремесла. Учись гарно їсти, пити, дихати, дивитися, слухати, мріяти, копати, лежати».

Про спокуси

«Дорослій, сину. Ти мусиш швидко доросліти. Убережися зараз од багатьох зваб (у Твої роки сто чортів починають лізти в душу – Ти їх жени геть, знай-бо: від того, як Ти впораєшся з цим чортогонінням, багато в чому залежатиме Твоє життя). У Твоєму тілі, у душі Твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких бажань нових. Треба бути готовому до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно, що не встояв, що піддався звабі».

Про чисті помисли

«Коли в Тебе буде чисте, безгрішне серце, тоді Тобі легко житиметься в світі – де б Ти не був і які б лиха не зазнавав. Бо будеш, як світлий вогник, чистий промінь, до якого все тягнеться з найчистішими поривами. Бо будеш сам прекрасною людиною – такою, як Твоя мама, як бабуся Ілинка. Не гріши, синку. Це перше правило. І, може, єдине. Ні перед ким – ні перед людьми (байдуже – добрими чи злими), ні перед деревом, ні перед птахою. І тоді будеш, як Бог».

Про вірші та про душу

«Добре вчити такі вірші, які Тебе зворушують, напам'ять. А потім Ти їх повторюєш – і вдумуєшся в них – і все більше відчуваєш, усе більше розумієш. Інакше кажучи – підростаєш на такому вірші. Добре, коли пам'ять береже такі вірші....Це цінна річ, особливо для гігієни почуттів. За своєю душею треба стежити так само, як за тілом. Потрібен для душі свій душ, їй теж треба чистити зуби. Коли я був у Твоєму віці, то регулярно влаштовував собі сповідь: що ти зробив за місяць чи два доброго, що злого, і картав себе за недобре, і виробляв був здатність – дбати про душу. Чиста, світла душа – то запорука людського здоров'я».

Якщо Вас зацікавили уривки з листів Василя Стуса, то читайте його книгу «Листи до сина».

Бажаємо Вам доброго та вдумливого читання.