Вітаємо всіх – дорослих і малих – з першим зимовим святом, Днем святого Миколая!

Новини,

Останні новини

День святого Миколая – найкраще свято для усіх дітлахів. Всі діти точно знають, що воно приходить тоді, коли землю укриває лапатий сніг. Тоді приходить світле і чарівне свято, наближення якого пробуджує мрії, фантазії, чудові сни та надії.

Воно огортає нас казковістю й теплотою почуттів. Тому, напевно, при згадці про нього усміхаються батько та мати, бабуся та дідусь, шукають подарунки. І це так приємно – дарувати комусь радість.

Напередодні свята діти пишуть до святого Миколая листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров'я собі та батькам. В день перед святом згадують усі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка?

Про життя святого Миколая

Ми всі чекаємо Миколая, ми співаємо про нього пісні, читаємо вірші, а що ми знаємо про нього? Як він став святим? Про життя святого Миколая дізнаємося із християнської літератури та легенд, що дійшли до нашого часу.

Святий Миколай Чудотворець народився близько 258 року. Він походив зі шляхетної заможної сім'ї греків. Рано почав вчитися читати й писати, роздумувати над істиною та правдою, ненавидіти несправедливість та лукавство. Відмінно склав іспити в церковно-приходній школі.

Дядько Миколая був єпископом. Він і заохотив небожа працювати на славу Богові, тим більше, що хлопчина мав великий потяг до наук Святого Письма.

Юний Миколай навчався біля дядька церковному служінню: спершу був читцем у храмі, потім дияконом і нарешті був посвячений у пресвітери. Коли дядько молодого священика відлучився у тривалу подорож до Палестини, то всі свої справи він передав небожеві.

Юний Миколай дуже старався виконувати послух. У той час померли його батьки. Він залишився сам на сам із суворою дійсністю життя. Вести справу батька не хотів, тож, роздавши маєтки знедоленим, немічним людям, сиротам-дітям, поїхав на Святу Землю.

Багато різних пригод траплялося на шляху священика, всіх їх перемагав з Божою милістю, допомагаючи при цьому тим людям, які опинилися у скруті.

Упродовж багатьох років отець був архієпископом у місті Мири, центр – Ликія. Приймав свою велику паству, освячуючи людей на добрі діла, на покращення здоров'я. Через нього Господь допомагав людям, як допомагав колись сам, перебуваючи на Землі. Вже за життя Отця Миколая стали називати батьком сиріт та захисником бідних.. Помер святитель Миколай близько 351 року, а після смерті свого тіла почав прославлятися, як духовний покровитель у подорожуючих, мореплавців, сиріт, удів, гнаних та стражденних.

По всьому світу збудовані церкві, присвячені святому чудотворцю. Першу церкву на честь святого архієпископа збудував цісар Юстиніан І в Царгороді біля 560 року. В Україні у Києві побудована церква на честь Святого Миколая на Аскольдовій могилі. Є така церква і у Львові (побудована у 13 столітті); у Франції та Німеччині є понад тисячі таких церков, в Англії є їх понад 400.

(Інформація подана за книжкою Віри Багірової «Ми чекаємо Миколая»)

Мандруємо разом! Маєток святого Миколая на Прикарпатті.

Українські дітки знають, куди потрапляють листи до Миколая. Адже його маєток та пошта знаходяться у нашім Прикарпатським краї. Давайте разом здійснимо віртуальну мандрівку туди, де збуваються казки – у Маєток Святого Миколая!

Святий Миколай живе всього за дев'ять кілометрів від центру Косова. У 2006 році на території Національного природного парку «Гуцульщина» йому збудували будинок – із дерев'яного зрубу, у гуцульському стилі, де є кілька кімнат. Це гарне велике подвір'я, де живуть казкові герої

Оглядаємо Миколаєву домівку далі. У цій кімнаті – музей новорічно-різдвяних іграшок. Найдавнішій з них вже понад сто років. За цими іграшками можна простежити нашу історію: кукурудза, шишки, сова, космонавт та інші іграшки, які були популярними на початку ХХ ст. З роками змінювалася новорічно-різдвяна атрибутика. Зараз тут можна побачити чобітки, у яких отримують подарунки діти з європейських країн; Санта-Клаусів та святих Миколаїв різних країн. Косівські майстри до 19 грудня готують фестиваль-виставку новорічно-різдвяної іграшки. Чого там тільки не буде: іграшки з дерева, кераміки, соломи, виткані із вовни, випечені з тіста, виліплені з сиру, але усе це краще побачити на власні очі.

Наступна кімната присвячена Національному парку «Гуцульщина» і показує, які рослини і тварини тут водяться. Опудала диких тварин і птахів: кабана, косулі, орла тощо.

Спальня святого Миколая: дивовижне ліжко, застелене голубим покривалом. На подушках намальовані церковні куполи, біля ліжка – килимок, Миколаєві тапочки. На стіні – картина «Сон дитини».

Маленькі відвідувачі зачудовано дивляться на це ліжко, торкаються його й загадують бажання, які неодмінно збудуться.

На другому поверсі — робочий кабінет Миколая. Це простора світлиця з великим образом святого Миколая. На поличках – мішки з подарунками. На них є навіть підписи: «Для чемних дітей», «Для милосердних дітей». І для нечемних Миколай дещо припас – різочки. Миколай усе знає, пустощів перед ним не приховає жодна дитина. Але він добрий і радить підійти з тою різочкою до багаття, яке палає на подвір'ї, подумати над своєю поведінкою, пообіцяти найперше самому собі позбутися вади і спалити різочку, а разом із нею усе погане... Минулого року, коли сюди на свято Миколая прибуло майже п'ять тисяч дітей, на п'ятсот пустунів стало менше.

Це – пошта святого Миколая. Тут усі полиці заставлені листами дітвори, у кутку — велика валіза із листами і малюнками дітей. Якраз у грудні, напередодні свята Миколая, пошта перевантажена. Миколай прочитати ці листи сам невзмозі, тому у нього є помічники. Вони уже сортують листи по областях, відповідають на них, підбирають подарунки. За час існування цього проекту на Пошту святого Миколая уже надійшло понад дванадцять тисяч листів. Пишуть діти з усіх областей України, і Миколай з помічниками не залишає поза увагою жодного листа.

Коли сюди приїжджають тисячі дітей, а це буває 19 грудня, на саме свято Миколая, то роздавати подарунки святому Миколаю допомагають помічники. Кожна дитина мусить розказати з якими здобутками вона приїхала до Миколая, чи була чемною, має розповісти вірш чи заспівати пісеньку, одне слово, подарунок вона отримує не за «просто так». І щоб кожна дитина могла це зробити, на подвір'ї побудовані казкові будиночки із героями, яких діти відразу впізнають. Там їх і чекають помічники святого Миколая. Хатку-казочку дитина обирає жеребкуванням.

Ось ми й здійснили подорож до маєтку улюбленого святого дітвори – Миколая Чудотворця. Усім читачам бажаємо отримати на свято заслужені подарунки та прийняти їх із вдячністю та повагою.

Веселих свят!