Мандрівка у зелене царство

Print

Цікавинки звідусіль

Автор: Збірка «Дванадцять місяців»   

Цікаві факти

Зелений компас

Збираючись у туристський похід, ви, звичайно, візьмете компас. А чи відомо вам, що в деяких районах нашої країни є рослина-компас?

Це — дикий латук, родич салату. Росте він по городах, садах, край дороги, на узліссі. Листя латуку поставлене на ребро. Вісь листка спрямована з півдня на північ. Мандрівник, забувши дома компас, може визначити сторони світу за листям латуку.

Лісовий готель

Напевно, кожному доводилося бачити цю гарну квітку — дзвіночок. Але не кожен знає, що він і є лісовим готелем для багатьох комах. Уночі, коли в лісі стає прохолодно і випадає роса, комахи замерзають, їхні крильця намокають. Ось тут і стає їм у пригоді дзвіночок, який на ніч не закриває свою квітку. Тож заповзають і залітають туди всі, хто хоче переночувати в теплі. Адже у квітці температура на 4—5 градусів вища, ніж зовні. Рятує комах дзвоник і вдень — від негоди.

Перш ніж зірвати цю красиву й добру квітку подумай, що це чиясь домівка.

Експериментальні дослідження показали, що одні види дерев немов підзаряджають людський організм своєю біологічною енергією, а інші навпаки — висмоктують її.

Найбільш живильними деревами більшості людей є дуб і каштан. Висмоктували енергію у 95% учасників експерименту, проведеного 1983 року в Києві, тополя і осика. Ці властивості, на думку дослідників, однаково корисні людям. Коли людина має хронічну хворобу або просто перевтомлена, дерева підживлять ослаблений організм і, навпаки, в разі перенапруги організму від гострого захворювання «висмокчуть» хворобу, посиливши його захисні функції.

Багато в лісі кульбабок — сигнал тривоги: ґрунт дуже затвердів і дерева можуть захворіти. Ці ділянки лісу бажано обминати до тих пір, доки інші рослини не розпушать землю.

Тополя, соняшник, рис,

Ці рослини найкраще очищають повітря. Такої думки дійшли японські вчені, дослідивши 80 видів рослин. Вони провели і практичний експеримент — насадили вздовж однієї з найбільш напружених магістралей Японії пірамідальні тополі, а також засіяли великі ділянки соняшником та рисом.

Рослини «впорались» із завданням: незважаючи на насичений автомобільний рух, повітря над магістраллю лишалось чистим.

Зерна-перлини

Батьківщина рису — Індія. Саме в цій країні рисові плантації вперше побачили європейці — воїни Александра Македонського (він жив у IV столітті до нашої ери). Аристобул, один з його воєначальників, писав: «Рис розводять в Індії на грядках, заповнених водою. Заввишки ця рослина досягає чотирьох ліктів. Бона приносить багато колосків і багато зерен...»

Дорогі ліки — рисовий відвар — приписували в давнину грецькі і римські лікарі.

І сьогодні головний хліб Індії — рис. Його там називають «шановний володар рис». Рис часто називають «перлинними зернами». І, звичайно ж, не випадково. Як і пшениця, жито, ячмінь, рис необхідний людям. На Азіатському материку вирощують величезну кількість рису. В цьому регіоні він становить основну, іноді практично єдину їжу сотень і сотень мільйонів людей.

Дехто думає, що банани ростуть на дереві. Нічого подібного!

Банан — це трава, хоча й дуже висока, 10—15 метрів заввишки! Росте вона в жарких тропічних країнах.

Можна зустріти цю рослину і у нас в Криму. Але це банан декоративний, плоди його їсти не можна. Тут їм бракує сонця, щоб визріти і бути смачними.

Ще одне відкриття Колумба

1493 року Колумб та його супутники натрапили на острові Гваделупа на невідомі досі плоди. їхній смак та аромат приголомшили мандрівників. Аборигени називали цей плід — «нана».

Таким було найперше знайомство європейців з ананасом. І відтоді почався тріумфальний хід ананаса по країнах і континентах.

Отже, виходить, що Колумб відкрив ще й ананас!

Випадок у музеї

В одному з британських музеїв трапився кумедний випадок. Серед первісної музейної тиші якось пролунало один за одним кілька оглушливих пострілів. Задзеленчало розбите скло. Численні відвідувачі в паніці кинулися до виходу.

Винуватцем цього сум’яття виявився не хто інший, як плоди дерева гура крепітанс (така латинська його назва). З’ясувалося, що вони, коли висохнуть, здатні так гучно стріляти.

Крім усім нам відомої маленької лісової суниці, існує суниця ананасова, кожна ягода якої розміром з долоню. Вирощують такі суниці біля озера Байкал, де випадає дуже багато опадів — улітку дощів, взимку снігу.

Покладеш одну ягідку на тарілку і наїдайся, будь ласка!

А чи знаєте ви, яка корисна суниця? Це ліки від усіх хвороб. Тож беріть своїх батьків, купуйте квитки на електричку і гайда до лісу по суниці. А якщо хочеться покуштувати ананасової, то квиток треба брати аж до станції Видріно, що на Байкалі.

Як врятувати картоплю від колорадського жука? Поливати отрутою небезпечно.

А можна відварити листя тополі, настояти його кілька днів і цією водою побризкати кущі. Жуки зникнуть. Через три тижні треба побризкати картоплю знову. Просто і нешкідливо.

Ця робота неважка, гадаємо, вам батьки її з радістю доручать.

Баобаб — найтовще дерево у світі. Росте воно в Африці. Щоб обхопити його 25-метровий стовбур, треба, щоб увесь ваш клас узявся за руки і став довкруж.

А найвище дерево — секвойя. Росте воно у Північній Америці і сягає заввишки до 120 метрів. Порівняти висоту його можна хіба що з хмарочосом.

На баобабі ростуть солодкі їстівні плоди, зовні схожі на огірки, а на вічнозеленій секвойї — шишки.

Рослини-багатії

Що мідь, залізо та інші речовини є в рослинах, відомо вже давно. Але рослини значно багатші, ніж вважалось колись. Це довели вчені. Срібло, приміром, входить до складу зелених огірків. Ось чому споживати їх корисно цілорічно. Золото, хоч і в невеликій кількості, є в кукурудзі. Це робить її доброю помічницею при лікуванні захворювань нирок, ревматизму та радикуліту. Залізо знаходимо у яблуках. Отож, і вони дуже корисні.


Усе міняється...

Цибуля, петрушка, кріп — звичайні складові багатьох наших страв. А десь півтори-дві тисячі років тому у Древньому Єгипті цибулю, приміром, могли споживати тільки фараони, жерці та їх найближчі родичі. Вона вважалася «їжею богів». Однак ніяка сила не примусила б правителів з’їсти хоч листочок петрушки. її вважали «символом печалі» і плетивом з неї покривали голову на знак суму.

Великої слави зазнав кріп. Його запах, на думку стародавніх греків, не поступався ароматові троянд, тому його гілочки вплітали у вінки.

Шлях деяких рослин до наших часів був складним і тернистим. Так, насіння чаю вивозили з Китаю, ризикуючи життям, адже спосіб його вирощування зберігали там у великій таємниці.

А картопля? Вона з’явилася на території нашої країни двісті років тому і завдала чимало клопоту, біди. Не всі тоді знали, як її вживати, і отруювалися шкідливими для людини ягодами цієї рослини, що утворювалися після цвітіння на кущах. Селяни відмовлялись саджати картоплю у себе в городі. Сьогодні ж без картоплі важко уявити собі звичайнісінький обід.

Капуста колись і нині

Тепер уже важко точно встановити, відколи на Русі вирощують білокачанну капусту. Про неї згадується навіть в Ізборнику Святослава, датованого XI століттям. В усякому разі на нашій землі росте вона з давніх-давен. А народилася, кажуть, на берегах Середземномор’я. її поважали стародавні єгиптяни, греки, римляни. Один з героїв давньогрецького комедіографа Арістофана просив принести йому «капустяне листя із свининою».

Здавна були відомі й цілющі властивості капусти. Лікарі рекомендували давати капустяні страви дітям, щоб вони краще росли.

Цікаво, що давня капуста зі скуйовдженим листям на тонкій ніжці мало схожа на сучасні тугі круглі качани. «Винуваті» в цьому багатовіковий добір, гібридизація і невтомна праця селекціонерів.

Дерево-календар

В Центральній Америці росте дерево із сімейства гілія, яке цілком може використовуватись замість... календаря: воно міняє забарвлення квітів залежно від пори року. Наприкінці травня — на початку червня квіти в гілії червоні, а наприкінці серпня — на початку вересня їх колір змінюється на білий.

Чому?

Виявляється, у всьому винні запилювачі. Червоні квіти потрібні гілії для того, щоб принадити таких запилювачів, як колібрі. З настанням осені колібрі перебираються в інші місця, і тоді гілія викидає білі квіти: на них краще сідають нічні метелики.

Ворожіння на огірках

Ворожіння на огірках — одна з найцікавіших новорічних традицій у сільських жителів Швейцарії. Огірок розрізають на дванадцять однакових частин — за кількістю місяців у році, потім рясно посипають сіллю. З того, як кожний шматочок вбирає в себе сіль, визначають, які місяці в новому році будуть посушливі, а які — дощові.

«Вельмишановний кедр...»

Саме так годилося б звертатися до прадавнього кедра, що росте на японському острові Ікс. Скільки ж йому років? Назвати точну цифру не можуть навіть фахівці. Адже проводити досліди над цим чи не найдревні-шим деревом заборонено. Є припущення, що кедру ... 7200 років!

Під яким деревом ховатися

Якщо гроза настигне вас у мішаному лісі, де ростуть дуби, буки, ліщина, ніколи не ховайтесь під дубом. Найімовірніше блискавка влучить у нього, а не в бук, граб чи ліщину, в деревині яких багато олії. Секрет простий: завдяки олійній рідині ці дерева неелектропровідні, і на їх верхівках не збирається електричний заряд, що притягує блискавки.

Кактуси-велети

Цей кактус-велет знайомий кожному, хто мандрував по Мексіці чи південно-західних районах США. Здалеку стовбур і гілки сагуаро — так називають рослину місцеві жителі — скидаються на постать людини, яка підняла руки до неба., Але, незважаючи на свій велетенський розмір, кактус — одна з рослин, яка росте дуже поволі. Перших десять років стовбур виростає менше ніж на два сантиметри на рік і не дає бічних гілок, доки не досягне заввишки п’яти метрів. Потім колючий страж пустелі, підростаючи за рік на два з половиною сантиметри, досягає висоти 15 метрів. Цвісти ж починає у віці п’ятдесяти років. Найстарішим рослинам 200 років, і важать вони майже десять тонн.

Чудова рослина

В усіх країнах відома рослина — бамбук. У нас із нього роблять вудлища для рибалок.

Бамбук — це дивовижна трава. Так, так. Саме трава, а не дерево. У себе на батьківщині вона росте дуже швидко. За добу збільшується до одного метра. А взагалі бамбук буває заввишки 40 метрів — як десятиповерховий будинок! З бамбука споруджують хати й мости, виробляють тканини й папір, парасольки й ковдри, посуд і музичні інструменти. Отака це чудова рослина!

Чудодійна «корова»

Сир, як відомо, робиться з молока. Молоко дають кози, вівці, корови...

А от у Південній Америці зустрічаються просто-таки чудесні «корови» — зелені, гіллясті, листаті. Дерево — та й годі! І от з соку цього дерева, — білого, смачного, схожого на молоко, — роблять сир!

Добувають молоко дуже просто: просвердлюють дірку в корі, втикають трубочку, і воно само капає у «дійницю».

Гарбуз замість грошей

Чи знаєте ви, що звичайнісінькі гарбузи виконували свого часу роль грошей?

А було це на початку XIX століття на Гаїті. Правитель північної частини острова присвоїв собі монопольне право користуватися плодами гарбуза й оголосив про те, що кожний плід прирівнюється до 20 су. Щоправда, сьогодні гарбуз у цій країні — всього лише гарбуз, але на пам’ять про його роль у минулому грошова одиниця Гаїті називається гурд. Це слово запозичено із французької мови, де воно означає гарбуз, а в романські мови «гурд» — у викривленому вигляді — прийшло із латини, де воно звучало як «кукурбіта». Перекладається це слово так само: гарбуз.

Гасові горіхи

На Філіппінських островах у Тихому океані росте дерево, яке дає плоди, схожі на горіхи. Ці плоди філіппінське населення називає гасовими горіхами. Назва дана не дарма — горіхи мають запах гасу і в сухому вигляді легко спалахують від запаленого сірника. В цих плодах міститься речовина гептан, що входить до складу бензину.