24 листопада - 190 років від дня народження італійського дитячого письменника Карло Коллоді

PDF Print E-mail

Новини,

Останні новини

Автор: Івано-Франківська центральна міська дитяча бібліотека   
Субота, 19 листопада 2016 16:28

Одна з найдобріших і повчальних казок "Піноккіо", написана Карлом Коллоді, завоювала любов дітей і дорослих своєю щирістю, навчила добру і чесності, допомогла багатьом подолати власні страхи і розповіла про те, що найзаповітніші мрії збуваються.

Карло Коллоді, справжнє ім'я Лоренціні, народився 24 листопада 1826 року у Флоренції у дуже бідній родині Доменіко Лоренціні. Батько служив поваром у маркіза Гінорі. Карло був старшим із десятьох дітей. Влітку усіх дітей відвозили у містечко Коллоді, на батьківщину матері. Саме назву містечка свого дитинства Карло, зайнявшись журналістикою, взяв за псевдонім, з яким увійшов до літератури. За його власними розповідями, у дитинстві він був відчайдушним шибеником. Тому мрії героя його найвідомішого твору Піноккіо «їсти, пити, спати, насолоджуватися та з ранку до вечора вештатись» були добре знайомі Карло. А історії, які він вигадував для приятелів, можна вважати першими літературними вправами майбутнього письменника.

Якось у червні 1881 року редактор «Дитячої газети» отримав від свого друга Карло конверт з рукописними сторінками з таким приписом: «Надсилаю тобі це дитяче лепетання, роби з ним, що хочеш, але якщо надрукуєш, заплати як слід, щоб мені захотілося його продовжувати». Це була історія маленького дерев'яного хлопчика Піноккіо. Як згадував пізніше Коллоді, задум цієї надзвичайної казки–пригоди визрів майже миттєво, і він створив її впродовж однієї ночі! Головним героєм казки став хлопчик-маріонетка (італійською – буратіно), який безперервно потрапляв у всілякі неприємності через свій характер. Коллоді назвав його Піноккіо, від слова «піно» - сосна, що на тосканському діалекті означає «сосновий горішок». За «Історію маріонетки» редактор заплатив автору 50 лір, і 7 липня 1881 року в його газеті з'явилися дві перші історії про Піноккіо. У липні – жовтні було надруковано ще 13 глав, та вже у жовтні, після 15-ої глави, було слово «кінець».

Чому ж так подобається дітям та дорослим образ Піноккіо – звичайного хлопчика, здорового та пустотливого, зі своїми чеснотами та недоліками? Він не «цяця-хлопчик» з нудно-повчальних дитячих книжок, але й не герой типових історій про «поганих» дітей, котрі обов'язково перевиховуються у кінці книжки. Все, що коїться з дурненькою, легковажною дерев'яною лялькою, яка мріє стати справжнім хлопчиком, являє собою нелегкий шлях маленької дитини до усвідомлення нею важливості усіх людських чеснот. Становлення її моральності відбувається через самостійне пізнання світу, навчання на власних помилках.

Ця казка об'єднує дітей різних країн, вчить їх жити у мирі, любові та злагоді. Недаремно італійці жартують, що Піноккіо невідомий лише у тих країнах, де немає дітей. Найцікавіше, що з цією книжкою пов'язане одне зовсім справжнє диво. У тому січні 1883 року, коли казку закінчили друкувати в Італії вперше, за багато тисяч кілометрів від сонячної Флоренції, у далекій засніженій Росії народився той, хто через багато років по-своєму розповів історію про дерев'яну ляльку Буратіно. ( Дивись тут )

Карло Коллоді не мав сім'ї . Він помер у 1890 році - через сім років після появи на світ «Пригод Піноккіо» - від нападу астми. Але він навіть не міг уявити, якої великої слави зазнає його твір. Сталося так само, як і в його романі, — Піноккіо почав жити власним життям незалежно від життя свого батька. А у Флоренції на одному непомітному будинку встановлено меморіальну дошку зі скромним написом: «Тут в 1826 році народився Карло Лоренціні Коллоді – батько Піноккіо».

pinokio_1024x768

Цікаве про К.Коллоді

  • Карло Коллоді під час воєн за незалежність Італії в 1848 і 1860 роках служив добровольцем в армії Тоскани.
  • Свій псевдонім "Коллоді" автор взяв за назвою міста, де проводив літо в дитинстві.
  • Свою кар'єру Коллоді почав з перекладів творів Шарля Перро, проте незабаром почав писати власні оповідання та новели.
  • Свій найвідоміший твір про дерев'яного хлопчика він написав уже в зрілому віці, хоча для дітей писав до цього протягом багатьох років.
  • Ім'я "Піноккіо" походить від слова «піно», що в перекладі з тосканського діалекту означає "сосновий горішок"
  • В містечку Коллоді дерев'яному чоловічкові встановлено пам'ятник.
  • "Пригоди Піноккіо" складаються з 36 глав, назви яких коротко описують зміст подальших події. Спочатку казка була коротшою і закінчувалася на 15 главі, в кінці якої Піноккіо (дерев'яна лялька-маріонетка) був повішений грабіжниками на дубі.
  • Читачі були незадоволені подібною кінцівкою, тому Коллоді довелося взятися за продовження: окремі глави він публікував в "Дитячій газеті" протягом ще декількох років, а підсумковий варіант був закінчений у 1883 році - тоді ж вийшло перше видання "Піноккіо".
  • Книга "Пригоди Піноккіо: історія дерев'яної ляльки" переведена на 87 мов.
  • Казку "Піноккіо" безліч разів екранізували і створювали ілюстрації до нових книг. Серед найвідоміших ілюстраторів Піноккіо були Роберто Інноченті і Лібікі Марайа. Однією з найбільш яскравих інтерпретацій можна вважати роботи студії Волта Діснея.
  • «Піноккіо» — другий повнометражний мультфільм Волта Діснея. Екранізація твору Карло Коллоді. Фільм удостоєний двох премій «Оскар». Американська Кіноасоціація присудила рейтинг G, що ознає відстуність вікових обмежень. Дата виходу мультфільму - 7 лютого 1940 року.
  • Головною особливістю персонажа Піноккіо стала його брехня, під час якої кожен раз збільшувався його дерев'яний ніс.
  • В Італії існує цілий парк, присвячений Піноккіо: гостей парку зустрічають фігурки довгов'язого хлопчиська з тонкими руками й ногами, з довгим-предовгим носом. Скульптури зображують сюжети з незвичних пригод Піноккіо. На одному з пам'ятників надпис: «Безсмертному Піноккіо – вдячні читачі від 4 до 70 років».
  • Цікаво, що персонаж "Піноккіо" став частиною мультфільмів про "Шрека", де були зібрані найпопулярніші казкові герої.

Книжка святкує ювілей – 135 років

Крилаті фрази з казки К.Коллоді «Піноккіо»

  • Дай волю поганому хлопчику, і він сам перетвориться на віслюка.
  • Послухай! Совість - це внутрішній голос, якого люди не слухають. Ось звідси у людей всі проблеми!                                                                       
  • Я сміюся над дурнями, які вірять у всяку нісенітницю і даються в обман спритникам.                                                                                  
  • Коли небіжчик плаче, це означає, що він починає одужувати.
  • Можуть статися найчарівніші, фантастичні речі, і всі вони починаються з бажання.                                                                                                    
  • Ми, діти, всі такі! Ми більше боїмося ліків, ніж хвороби.                                                                                                                                            
  • Брехня буває двох видів: у однієї брехні короткі ноги, в іншої довгий ніс.                                                                                                                
  • Хворий швидше живий, ніж мертвий...                                                                                                                                                                      

pinokio
 

Коментарі 

 
0 #1 максим 3111 25.11.2016 11:18
нормн :D :lol:
Цитувати
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Знайомтесь: книжка!

Полісся: енциклопедія, казка, гра

polissjaЩо нам відомо про Полісся? Столітні дуби, тремтливі осики, шовковий мох та синє дзеркало озер,

Детальніше...

Опитування №11

Чи є для Вас родинне читання радісною подією сімейного спілкування?

Так - 88.9%
Ні - 11.1%

Всього голосів: 9
голосування за це опитування закінчилось на: 07 трав. 2016 - 21:11
Банер