«Червоний, жовтий, зелений: серйозно й дуже серйозно про правила дорожнього руху» |
Останні новини |
Автор: Івано-Франківська центральна міська дитяча бібліотека |
Середа, 15 вересня 2021 14:15 |
Сучасний трафік неможливо уявити без світлового регулювання – світлофора. Ми настільки звикли до цього пристрою у нашому повсякденному житті, що навіть не замислюємося над тим, яку важливу роль він виконує. Адже він не тільки регулює та впорядковує дорожній рух, але й рятує мільйони життів. Цей технічний пристрій пройшов тривалий шлях розвитку. Сьогодні світлофор широко використовується у регулюванні руху різних видів транспорту. Згадаємо, який шлях пройшов цей технічний пристрій від давнини до сучасності. Світлофор у стародавньому ВавилоніВинахідниками світлофора можна назвати і мешканців стародавнього Вавилона. За деякими даними, цар Хаммурапі, який правив у 1793-1750 роках до н.е., змушував рабів вечорами одягати на плечі подобу коромисла, яке мало дві чаші на кінцях. У цих самих ємностях була нафта, яку підпалювали – завдяки такому «живому» світлофору можна було попереджати «водіїв» колісниць і регулювати рух. Починалося все з газового представникаІсторія світлофора почалася не з електричного, а з газового представника цих беззмінних і невтомних вартових наших доріг. Перший представник був встановлений в Лондоні біля будівлі парламенту 10 грудня 1868 року. Його винахідником був залізничний інженер Дж. П. Найт. Його світлофор був заснований на газовій лампі і управлявся вручну. Удень сигнали подавалися за допомогою двох крил, що регулюють потік світла від світлофора. При горизонтальному їхньому становищі рух було заборонено. При розташуванні під кутом 45° - рухатися можна було з обережністю. Ввечері та вночі сигнали подавалися за допомогою обертання газового ліхтаря: і червоного, і зеленого світлофільтрів. Перший світлофор був покликаний полегшувати рух пішоходів через вулицю. Праобраз сучасного світлофораСправжній же світлофор був винайдений у 1914 році – 5 серпня в американському Клівленді були встановлені перші напівавтоматичні світлофори конструкції Джеймса Хога. Вони мали червоний і зелений сигнал, а керував ними поліцейський, який сидів у спеціальній будці. І все ж тоді ні влада, ні водії ще не усвідомили, навіщо ж потрібен новий пристрій – у 1914 році машин в Клівленді було не так уже й багато, а регулювальники були набагато звичнішими. Інша справа Детройт шість років потому – справжнє місто моторів. Пробки там в той час були величезні, транспорт рухався хаотично, регулювальники не справлялися. Тому немає нічого дивного, що один з керівників поліції Детройта Вільям Поттс в 1920 році не витримав і вклав свої власні гроші в розвиток дорожньої інфраструктури – 37 доларів він витратив на дроти і виготовлення першого світлофора, який з'явився на перетині Вудворд і Мічиган авеню. Він вже мав три сигнали: до червоного і зеленого додався жовтий, який служив попередженням для водіїв і пішоходів. У тому ж році світлофори встановили в Нью-Йорку, де вони змогли проявити всі свої найкращі риси. Можна сміливо сказати – саме з Нью-Йорка світлофори почали завойовувати планету. Якщо раніше в годину пік шлях по П'ятій авеню від 57-ї до 34-ї стріт займав майже 40 хвилин, то після встановлення світлофорів він скоротився відразу до 10 хвилин. Перший автоматичний світлофор1923 року чорношкірий винахідник Геррет Морган запатентував перший автоматичний світлофор, який сам перемикав сигнали. Як було сказано в пояснювальній записці до патенту, завдяки цьому приладу черговість проїзду перехрестя ставала незалежною від особи водія або поліцейського. Тобто автоматичний світлофор підтверджував один з принципів демократії – всі рівні перед законом. Треба сказати, що в 1923 році в США налічувалося в цілому близько 50 (!) різних типів світлофорів. Однак Моргановий винахід виявився настільки простим і зручним, що він фактично вбив усі інші. Мало того, досі світлофори будуються по цій же схемі.
У Німеччині найперший світлофор встановили у на Потсдамській площі – тоді на цьому перехресті був найактивніший рух у всій Європі. Сьогодні в Німеччині близько півтора мільйони світлофорів – але навіть тут інколи перебігають на червоне світло. Штраф для пішоходів – до 10 євро, для водіїв – 360. Платити за порушення доведеться й велосипедистам – до 180 євро. У місті, де велосипед є справжньою альтернативою автомобілю, встановили окремі світлофори для велосипедистів. Вони менші за розміром і знаходяться під основним світлофором. Коли пішоходам вже червоне світло, велосипедистам ще трохи горить зеленє. Незабаром на берлінських світлофорах має з'явитися стрілка для повороту – тільки для велосипедистів, щоби вони повертали праворуч вже тоді, коли автомобілі ще стоять. Чоловічок із капелюхом став одним із символів Берліна – раніше він був тільки на світлофорах в соціалістичній НДР, а коли країна об'єдналася, світлофори в місті подекуди почали міняти на звичайні. Але берлінці так любили свого ампельмана, що рішуче його відстояли – тепер чоловічка можна побачити не тільки в Берліні, але й на світлофорах в багатьох інших німецьких містах.
Перший світлофор в Україні з'явився в Харкові понад 80 років тому біля вокзалу. Тоді ж на вулиці міста вийшли і регулювальниці – ними були лише дівчата. Нині в Україні світлофори бувають із таймерами часу, вказівниками швидкості руху для проїзду зеленою хвилею, з додатковими світловими смужками, щоби привертати увагу водіїв, а для пішоходів із вадами зору світлофори ще й розмовляють. У Києві налічують майже 700 перехресть зі світлофорами, сигнал із більшості йде в центр організації дорожнього руху. "Ми можемо вимкнути, ввімкнути, ввімкнути режим жовтого миготіння, нам надходить сигнал про стан світлофорного об'єкта, якісь несправності", - розповідають там. На відміну од європейських країн чи Америки, в Україні зі світлофорами усе набагато простіше: зелене світло – їдь або йди, червоне – стій, звісно якщо поруч немає стрілочки.
В Японії спочатку використовували пристрої, що дозволяють рухатися за допомогою синього, а не зеленого сигналу. Проте в результаті досліджень було з'ясовано, що краще людським зором все-таки сприймається зелений відтінок, тому сьогодні на вулицях цієї країни працюють класичні світлофори. Важливо! Задумайтеся, яку кількість життів врятували світлофори за останні сто років! І, проїжджаючи сьогодні повз нього, скажіть йому «спасибі»! І не порушуйте правил дорожнього руху, коли ви пішохід, і коли керуєте будь-яким видом транспорту. Адже сьогодні є спеціальні світлофори не тільки для автомобілів, але і для велосипедів, пішоходів, трамваїв і навіть коней. З'явилися спеціальні стрілки, які дозволяють повертати направо навіть при «червоному» і звукові сигнали, що допомагають людям зі слабким зором переходити дорогу. Вчитися, граючись!Засвоїти правила дорожнього руху дітям молодшого шкільного віку допоможуть різноманітні ігри.
Ведучий із 3 кружечками розташовується посередині зали. Колір кружечків відповідає кольорам світлофора. Учні шикуються в колону по одному і в повільному темпі біжать майданчиком, ведучи м'яч. Якщо вчитель демонструє жовтий світлофор, то учні переходять на ходьбу. Якщо зелений — продовжують бігати, якщо червоний — зупиняються. Зупинятися необхідно стрибком так, щоб не штовхнути товариша попереду («не скоїти аварії»). Якщо хтось із гравців під час гри діє неуважно, то стає замикаючим.
У грі можуть брати участь від 2 до 4 гравців. На великому полотні – дороги, що розбиті на сектори. Гравець, кинувши кубик, пересуває свій транспортний засіб дорогою на стільки значень, скільки випало на кубику. Таким чином кожен гравець проходить за своїм маршрутом, зупиняючись по знаках та вважаючи на дорожні розмітки. Яскраве оформлення гри допоможе легше вивчити правила дорожнього руху, гра також розвиває увагу, пам'ять, логічне мислення. Приходьте до бібліотеки читати і грати! |
"Історія України для наймолодших" Мирослав Кошик |
Історія будь-якої країни нагадує життя людини. |
Детальніше... |