Ім'я Ярослава Мудрого асоціюється з мудрістю, з першими законами, з першими школами, з першими книгами. А також із головним храмом держави – величним і урочистим Софійським собором, який і донині є символом української столиці.
Проте головна заслуга Ярослава Мудрого полягає в тому, що він залишив людству в спадок таке непересічне явище інтелектуальної та духовної думки свого часу як бібліотека.
У 1037 році заснована перша відома в нашій державі бібліотека – Бібліотека Софійського Собору або, за іншою назвою – Бібліотека Ярослава Мудрого.
У «Повісті минулих літ» читаємо: «Любив Ярослав книги, читав їх і вдень, і вночі. І зібрав скорописців багато і перекладали вони з грецької на слов'янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами великої мудрості».
 Як створювалася бібліотека? З чого складався її фонд?
Софійська бібліотека була не тільки книгосховищем, а й книгописною майстернею.
Книги створювали писці та переписувачі, які здебільшого були священиками та ченцями. Вони ж були і членами Ярославового книжкового кола.
Ярослав Мудрий – як київський зверхник, як власник бібліотеки – керував процесом поповнення книгозбірні. Замовленням літератури опікувалася також світська та духовна влада. Давньоруські книжники займалися поширенням знань та популяризацією наукових ідей, що містилися в працях Аристотеля, Платона, Порфірія, Євсея Ізраїла. За часів Ярослава Мудрого на Русі з'явилася перекладна література. Побачили світ руські переклади античних творів Есхіла, Софокла, Сократа, Платона, Демокріта, Демосфена, Піфагора. Справжньою подією стали оригінальний переклад Біблії. До збірки «Бджола» увійшли уривки оповідань античних авторів. Літописець пише: «Як бджола, яка по всіх садах літає, з кожного з них збираючи корисне, так і хлопці, учні філософії, хочуть досягти висоти мудрості, всюди збирають, те, що краще».
За часів діяльності київських книжників було створено «Руську правду» - церковний устав-судебник, зведення законів Київської Русі, «Сказання про Бориса та Глеба», «Сказання про поширення християнства на Русі». Поряд із церковними тут створювалися книжки, які містили відомості зі світової історії, географії, публіцистичні твори. Дочка Я. Мудрого Анна (королева Франції) опрацьовує і видає першу книгу рецептів з фітотерапії. Все це стало фундаментом для перетворення Софії Київської в центр літописання, осередок передової наукової думки. Академік П.П.Толочко стверджує, що кількість книг у бібліотеці Ярослава Мудрого становила 960 примірників. Після татаро-монгольської навали, пожеж та пограбувань на наших землях залишилися поодинокі примірники давніх рукописних книжок.
Давні книжки були надзвичайно дорогими. Вони мали оправи, прикрашені золотом і коштовним камінням, а також різними фрагментами та заставками із зображенням фантастичних птахів, звірів та людей.
Доля бібліотеки Ярослава Мудрого?
Існують різні версії щодо подальшої долі бібліотеки Ярослава Мудрого: одні історики вважають, що бібліотека пропала під час вторгнення монголо-татарської орди в Київ, інші – що після смерті Ярослава Мудрого книги розійшлися між різними книжковими зібраннями. Існує також припущення, що книгарню сховано в одному з монастирів під Києвом, де вона могла зберегтися до наших часів.
 Заповіт Ярослава Мудрого.
По своїй смерті Ярослав Мудрий залишив політичний заповіт, що дійшов до нашого часу в тексті «Повісті минулих літ». У ньому розроблено систему врядування у Київський державі. На жаль, його сини не успадкували батькової мудрості, а Київська Русь відтак уже ніколи не була такою могутньою, як за часів Ярослава Мудрого.
Цікаво знати
Анна Ярославівна (дочка Я.Мудрого), від'їжджаючи з батьківського дому в далеку й невідому їй Францію, узяла з собою як дорогу реліквію кириличне Євангеліє. Ця книга писалася спеціально для неї в Софії Київській, а на чужині нагадувала французькій королеві Анні про її далеку батьківщину на берегах Дніпра.
Після смерті Анни Ярославівни це Євангеліє стали називати Реймське (від назви м. Реймс, у якому відбулося вінчання й коронація Анни). Пізніше на ньому присягали французькі королі під час коронування.
Насамкінець
Саме за Ярослава було закладено ті основи вітчизняної культурної традиції, які, проявляючись в архітектурі та історіографії, образотворчому мистецтві й суспільній думці, книжковій освіченості й монастирському житті, продовжували розвиватися у східнослов'янських народів протягом усіх наступних століть. За його князювання культура Русі, прилучена до досягнень християнської цивілізації, розкрилася в усій повноті й багатстві, а Київ став одним із найбагатолюдніших і найкрасивіших міст Європи. |
Сім чудових історій для наймолодших читачів від відомого священника-письменника отця Бруно Ферреро.