9 листопада – День української писемності та мови

Новини,

Останні новини

Мова – це своєрідна візитна картка людини. За мовою визначають освіченість, ерудицію, рівень внутрішньої культури людини. Чи завжди пам'ятаємо ми про це?

Пропонуємо ознайомитися зі статтею відвідувачки центральної бібліотеки для дітей, нещодавньої студентки ІФТУНГУ за спеціальністю «Переклад» Ольги Томілової, яка досліджувала це питання у студентських колах.

«Заговори зі мною, щоб я тебе побачив».

«Заговори зі мною, щоб я тебе побачив», - так каже східна мудрість. Спілкування - це невід'ємна частина нашого життя. В нинішні хай-тек часи спілкування доступне у безліч способів. Крім повсякденного спілкування з рідними, друзями, колегами тощо, у Вас ще є можливість (яку Ви, звичайно, використовуєте:) спілкуватися у чатах, на форумах різних Інтернет сайтів, у соціальних мережах тощо. Ставлення до такого спілкування різне: хтось проводить незліченні години в соцмережах, хтось вважає це марнуванням часу. Так чи інакше беззаперечним залишається те, що таке спілкування існує і користується популярністю.

Особливість його в тому, що воно переважно письмове. У зв'язку з цим мене зацікавило питання: чи впливає таке віртуальне спілкування на реальне, тобто на нашу грамотність на письмі та правильність усного мовлення.

Вирішила організувати маленьке дослідження, долучивши до нього молодь.

В анкетуванні взяло участь 35 чоловік. Майже половина опитаних проводить час у віртуальному спілкуванні декілька годин на добу. На питання, яке мене найбільше цікавило: "Чи дотримуєтесь ви правил орфографії та пунктуації при спілкуванні online?", 60% відповіли: "Не завжди". 14% - "Ні", і лише 16% опитаних ствердно відповіли на це запитання. Для спрощення віртуального спілкування використовується скорочення слів, випускання розділових знаків, уникання великої літери, смайли.

Алла Коваль, автор багатьох досліджень з лінгвістики, вважає орфографічну грамотність ознакою доброго виховання людини. "Уявляєте, скільки часу й зусиль потрібно для того, щоб у дитини звичкою - другою натурою - стало і правильне вживання дефісу, і правильний вибір форми звертання, прохання та вітання".

Чи не робимо ми собі, своїй грамотності "ведмежу послугу", так легковажно обходячись з мовою?

На запитання "Чи використовуєте Ви нецензурні слова і жаргонізми?" тільки один з опитаних дав негативну відповідь. Решта використовує ненормативну лексику в усному спілкуванні, вживає рідко чи в особливих випадках.

Слово - це засіб найточнішого викладу думок та вираження почуттів. Тому стилістичні функції слова дуже різноманітні. В розмовному стилі (а отже і в спілкуванні on-line) молоді люди часто використовують жаргонізми. Звичайно не можна заперечити, що жаргонізм - це також слово. І що є такі випадки, коли і жаргоном треба скористатися! Адже як писав М. Рильський: "Вміння поставити саме те слово і саме на тому місці - невід'ємна прикмета доброго стилю". Але це мають бути радше випадки, ніж норма. Нещодавно я довідалась, що у цьому переконує не лише етика, а й психологія.

Ось які висновки психологів зустріла я в журналі "Країна знань":

• лайливі слова можуть бути симптомом розладу психіки
• вони негативно впливають на здоров'я не тільки того, хто лається, але й того, на кого спрямовані ці слова
• лайливі слова - це вербальна агресія

І ще одне: від лайки в'януть квіти.

Спілкування - явище особисте, і тільки Вам обирати, де і як спілкуватися, але варто все ж задуматись над виразом: "Заговори зі мною, щоб я тебе побачив"!

(Стаття була надрукована у газеті «Вперед» від 23 травня 2008 року)

Долучіться до обговорення, відповівши на запитання в опитуваннях, та залишайте свої роздуми у відгуках.