Ніколи знову!

Еріх Марія Ремарк,

німецький письменник, який вірив, що «люди знайдуть шляхи один до одного».

Що читати Е.М.Ремарка про Другу світову війну

• «Тріумфальна арка». Роман про життя Європи напередодні Другої світової війни, про людей, які змушені були емігрувати, втікаючи від фашистського режиму.
• «Час жити, час помирати». Що робити, якщо ти не можеш стати гвинтиком у страшній військовій машині? Позаду – пекло випалених держав. Попереду – бруд та кров Другої світової. «Часу помирати», здається, не буде кінця. Хто доповзе до «часу жити»?
• «Чорний обеліск». У романі описана Німеччина у період зародження фашизму. Молодь того часу називали «втраченим поколінням». І вони дійсно утратили все, майже все. Але вірну дружбу та іронію, що рятували в країні, охопленій кризою, відібрати було неможливо.
• «Іскра життя». Що залишається у людей, які опинилися в огненному коловороті війни? Що залишається у людей, у яких забрали надію, любов і навіть саме життя? Що залишається у людей, у яких не залишилось нічого? Іскра життя! Слабенька, але – незгасима. Іскра, яка дає людям силу посміхатися на порозі смерті. Іскра світла у суцільній темряві...
• «Возлюби ближнього свого». В Біблії сказано: «Возлюби ближнього свого». Але як, якщо твої близькі бажають лише схопити тебе й вбити? Ти ховаєшся від смерті, яка стала реальністю, від пекла страшних гетто, біжиш від безнадії...
• «Ніч в Лісабоні». Ніч, коли людина, втративши все, сповідається перед випадковим перехожим. Розповідь про кохання, війну, вірність, відвагу...

Генріх Белль,

німецький письменник, лауреат Нобелівської премії 1972 р., наголошував: «Ми, письменники, народжені, щоб втручатися».

Шість років провів письменник на полях Другої світової війни. Життя Белля тісно переплелося з географією Другої світової війни. У складі окупаційних військ він побував у Польщі, Франції, Румунії, Україні. У своїх творах автор описував людей, які були повною протилежністю традиційним уявленням про справжнього героя війни. Автор постійно загострює увагу на розбіжностях між офіційною пишномовністю тих, на кому ідейно тримався нацистський режим, і страшною реальністю, з якою зіткнулись ті, хто мусив втілювати ці ідеї в життя. Його твори про війну звучать як різке та пристрасне звинувачення жахів і хаосу війни, як застереження нащадкам не повторювати помилок, берегти мир і боротися за нього.

Що читати Генріха Белля про Другу світову війну:

• «Де ти був, Адаме?» Роман, у якому йдеться про долі фронтовиків наприкінці війни. Уже вивішені білі прапори мирними жителями, які з радістю і тривогою чекають кінця рейху, але нікому з героїв не судилося спізнати мирного щастя. Фашизм та війна страшним ехом відгукуються і по її завершенні.
• «Подорожний, коли ти прийдеш у Спа...». Оповідання про долю одного молодого солдата, який був на війні тільки три місяці. І ось тепер його, тяжко пораненого, скаліченого, привезли в шпиталь, несуть коридорами, і юнак, тамуючи біль, з подивом бачить знайомі стіни з табличками: 6-А, 6-Б... У долі одного молодого солдата, як у дзеркалі, відбивається безліч доль інших людей, життя яких було понівечене війною.
• «Поїзд точно за розкладом». Повість-історія про молодого солдата, якого чекає повернення на фронт і швидка смерть. Сама назва твору глибоко символічна. Поїзд символізував невпинний рух історії, війну. Тому зійти з нього для героя і його друзів просто неможливо.
• «І не сказав жодного слова». Роман, у якому письменник наголосив на згубному впливові війни на подальше життя людини.
• «Солдатська спадщина». Роман, який оповідає про криваві події, що відбувалися під час війни в районі Атлантики й Східного фронту.

Ернест Хемінгуей,

американський письменник

"Я бився з фашизмом усюди, де можна було реально воювати з ним"

Е. Хемінгуей

Під час Другої світової війни Хемінгуей створює на Кубі приватну агенцію по боротьбі з фашистами. Разом з друзями на яхті «Пілар» патрулює узбережжя Атлантичного океану в пошуках німецьких підводних човнів. У 1944 році бере участь у визволенні Парижа. Активна боротьба з фашизмом поєднується з журналістською діяльністю. Нариси та репортажі воєнних часів увійшли у книгу «Люди на війні» (1942). Під час війни Хемінгуей також працює над книгою про море, яка так і не була закінчена й вийшла вже після його смерті («Острови в океані» (1970)).

Альбер Камю,

французька література, лауреат Нобелівської премії 1957 р.

«Я гадав і так гадаю й по сьогоднішній день, що ставати на бік концтаборів не можна».

А.Камю.

У роки Другої світової війни А.Камю стає учасником французького руху Опору, збирає розвідувальну інформацію антифашистського спрямування. «Просто я себе ніде більше не мислив, ось і все», - згадував він.

Що читати А.Камю про Другу світову війну:

• «Чума» - роман, що увійшов в історію літератури ХХ століття як літературний пам'ятник борцям проти гітлерівської чуми. За жанром «Чума» - філософський роман-притча, який уособлює в собі мету морального повчання або застереження. Сам автор писав: «Явний зміст «Чуми» - це боротьба європейського Опору проти нацизму».

Довженко Олександр Петрович

«Такий страшний був світ у бою. Одна лише людина могла витерпіти бій...»

О. П. Довженко

Після перенесеного інфаркту, майже п'ятдесятилітній Олександр Довженко проситься на фронт і стає військовим кореспондентом.

На фронтах Другої світової про Довженка заговорили як про майстра слова. «Він потрясав людей своїми пристрасними, полум'яними, громовими оповіданнями, нарисами, статтями, прилюдними виступами...», - писав про його неповторний талант оповідача М.Рильський.

Що читати О.Довженка про Другу світову війну:

• «Україна в огні». Кіноповість про людей простих, звичайних, отих самих, що звуться у нас «широкими масами», що понесли найтяжчі втрати на війні, не маючи ні чинів, ні орденів.»

Кіноповість письменник почав писати на початку війни. Швидко писав, зняв фільм, але й фільм, і повість були заборонені. Про ці події у житті митець писав у «Щоденнику»: «Сьогодні роковини моєї смерті. Тридцять першого січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття і окривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу і поталу на всіх зборищах... Моє серце не витримало тягаря неправди й зла».

В кіноповісті «Україна в огні» Довженко сміливо й реалістично передавав гіркоту поразок і відступу та героїзм українського народу в боротьбі з фашизмом, розвінчував сталінську концепцію класової боротьби, критикував методи виховання нашої молоді, незнання нею історії й відсутність національної гордості.

Повість уперше опублікували вже після смерті письменника.

• «Щоденник». Довженкові записні книжки, які стали пізніше «Щоденником», особливі. Це молитва – розпач, це надсадно – тяжкі роздуми письменника – патріота над долею України. У «Щоденник» лягли записи 1941 – 1956 років. Тут зібрано найзаповітніші, найпотаємніші його думки і плани. Про ці записи знало дуже мало людей, бо одне необережне слово – і від автора записників не залишилося б і пам'яті.

Ось один із записів:

«Найстрашнішим під час відступу був плач жінок... Коли я згадую зараз відступ, я згадую довгі-довгі дороги і численні села, і околиці, і скрізь жіночий невимовний плач. Плакала Україна. Вона плакала, гірко ридала, свою долю проклинала. Ой, синочки мої, синочки, на кого ж ви мене покидаєте? Куди ведуть ваші дороги?!»

1942 рік.

Олесь Гончар,

великий патріот. Він оберігав і примножував енергію гуманності, доброти, національної честі і гідності.

Олесеві Гончару долею судилося бачити одну із найжорстокіших воєн в історії людства на власні очі, пережити війну вразливою душею і чутливим серцем, перенести війну на своїх плечах

• «Прапороносці» - роман-реквієм, це – гімн на честь полеглих.

Основна проблема роману: людина на війні. У творі змальовано біль утрат. Майже кожна сім'я утратила на фронті батька чи сина, дочку чи матір, а багато з них шкандибали на милицях. Автор писав, що він хотів поєднати високий дух романтики з «проривом» до правди, до зображення війни справжньої, реальної, з її стражданнями, кров'ю, з її тяжкою солдатською героїкою".

• «Людина і зброя» - роман О. Гончара «Людина і зброя належить до кращих творів української літератури про війну. Тему і героїв цієї книги письменникові підказало життя: він сам був учасником зображених подій і написав про людей, з якими пройшов бойовий шлях від берегів Волги до Праги.

У романі «Людина і зброя» письменник розповідає про початок війни, про ті труднощі і випробування, які випали на долю нашого народу в перші місяці, і ту незбориму силу людини, що привела її до перемоги.

«Людина і зброя» - роман про трагедію студентського батальйону, бійцем якого був і сам автор.

• «Циклон» - роман про страшну табірну одіссею радянських полонених.

«За мить щастя» ,«Модри камень» - це новели, в яких оспівується краса й сила кохання на тлі подій, пов'язаних з війною. Автор інтригує, захоплює несподіваним сюжетом, цим і приваблює читача. Новела «Модри Камень» є найцікавішою з творів воєнної тематики.