2 квітня – 210 років від дня народження Г. К. Андерсена

Новини,

Останні новини

Уявіть закурений шлях, по якому рухається карета. У кареті сидить чоловік у чорному плащі, в руках він тримає капелюх. Ось він нахилився й поглянув у віконце карети, і ми побачили характерне обличчя й впізнали Г.К.Андерсена.

Знаменитий казкар завжди був у подорожах. На перший свій скудний гонорар він відправився у мандри Європою. А згодом об'їхав майже весь світ. Був в Італії, Англії, у Німеччині, Франції, Росії. Подорожі надихали його на створення нових казок.

Безкінечні поїздки Андерсена можна з повним правом назвати мандрами не тільки по країнах, але й до великих сучасників. Де б не був Андерсен, він завжди знайомився зі своїми улюбленими письменниками, поетами, музикантами, художниками. В цій постійній зміні країн, міст, народів, у «хвилях дорожньої поезії», у незвичайних зустрічах пройшло все життя Г.К.Андерсена.

Щасливе дитинство

На півночі Європи розташована маленька скандинавська країна – Данія. Саме в цій країні народився і прожив видатний казкар Г. К.Андерсен.

У 1805 році в місті Оденсі у бідній комірці проживало молоде подружжя, нескінченно любляче одне одного. Чоловік був шевцем і власноруч змайстрував меблі і ліжко. На цьому ліжку і лежало 2 квітня 1805 року живе, плачуче немовля – Г.К.Андерсен.

Дитинство Андерсена проходило у невеличкий комірці, в якій знаходився шевський верстат, ліжко й лава. Але стіни її були завішані картинами, на скрині стояли гарні порцелянові чашки, тарілки, мідяне начиння. Збоку була поличка з книгами. Весь цей невеличкий простір здавався Андерсену великим та прекрасним, а двері з намальованим на них ландшафтом були для Андерсена цілою картинною галереєю.

В іграшках у маленького Андерсена нестачі не було. Чого тільки ні зробив для нього батько! Були у нього і картинки з перетворенням, млини, які рухались, ляльки, які кивали головами. Шити одяг лялькам було одне з улюблених занять Г.К.Андерсена.

З дитинства майбутній письменник виявляв схильність до мріяння та спостереження. У дворі ріс кущ аґрусу. За допомогою маминого фартуха, повішеного на віник, він перетворювався у палатку – сховище від сонця і дощу. Там він сидів і дивився на листя аґрусу, яке росло, розвивалося день за днем. Спостерігав, як на очах маленькі зелені бруньки ставали великим сухим жовтим листям.

Батько й мати цілісінький день працювали, не розгинаючи спини, все життя змагалися зі злиднями. А хлопчику здавалося, що у нього найщасливіше дитинство.

Навчання

Батько Андерсена був людиною мудрою і письменною. У вільний час він читав жінці та маленькому Андерсену книжки, водив їх в Оденський драматичний театр, в далекі прогулянки за місто. Він мріяв, щоб син одержав освіту. Андерсена віддали до школи, але довго вчитися йому не довелось.

Біда вперше завітала в дім Андерсена

Був 1813 рік. Війна в Європі. Батько Андерсена, щоб заробити грошей, пішов на війну служити замість багатого селянина. За рік повернувся додому хворий, а в 1816 році помер.

Біда вперше завітала в дім Андерсенів. Була зима. На ліжко поклали небіжчика, а мати й Ганс лягли на підлогу. Вночі співав цвіркун. На вікні у холодному сяйві місяця заіскрились морозяні квіти. «Снігова королева забрала батька», - прошепотіла мати. Ганс Крістіан згадав, як батько одного разу сказав матері, дивлячись у морозне вікно: «Снігова королева у вікні! Вона простягає до мене руки, вона прийшла за мною». Андерсен пригадав, що тоді йому стало страшно, а тепер, коли батько помер, він відчував себе дуже самотнім. З цього дня у житті Андерсена було багато суму, тяжких хвилин, сліз. Так раптово закінчилось дитинство Андерсена.

«Світ навколо нас сповнений краси. Розплющ очі й дивись.» Г. К. Андерсен

Шлях до успіху, до визнання

Андерсен працював підмайстром у ткача, шевцем, на сигаретній фабриці. Робота не приносила задоволення. Любов до читання і театру, акторський талант, прекрасний голос, знання напам'ять багатьох творів не давали Андерсену спокою. «Я прославлюся! - сказав він матері. – Спочатку треба багато-багато терпіти, а потім обов'язково пощастить стати знаменитим». У 1816 році, купивши перші чоботи на зароблені гроші, Андерсен вирушив в Копенгаген у пошуках щастя.

Де тільки він не пробував свої сили? Він хотів стати актором, декламатором, співаком. Директор Копенгагенського театру, побачивши незграбну фігуру Андерсена, вигукнув: «Молодий чоловіче! Ви дивились на себе у дзеркало? Ви занадто худий!» та відмовив у роботі.

Андерсен жив надголодь, але все одно купував книжки. Щирий юнак знайшов чимало друзів. Вони допомогли йому вступити до гімназії, подбали про стипендію. У 17 років Андерсен сів за шкільну парту.

Потім Андерсен вступає до університету в Копенгагені. Відтоді він стає професійним літератором – пише поезії, романи, нариси, п'єси. Проте всесвітньо відомими стали його казки.

У 50-річному віці слава данського казкаря досягнула вершини. А ще через 10 років у Європі не залишилось жодного куточка, де б не чули його імені.

Коли Андерсену, вже відомому в усьому світі казкарю, запропонували написати історію свого життя, він написав казку «Гидке каченя».

«Найчудовішою казкою є саме життя», - казав Андерсен. Майже всі сюжети його казок взяті з життя.

Дорогі діти! Якщо ви уважно читали біографію Андерсена, то, напевно, знайшли багато моментів з життя Андерсена, які згодом були описані у його казках.

Шановні дорослі! Читайте казки Андерсена разом з дітьми. Казкар дуже ображався, коли його називали дитячим письменником. Він повторював, що пише казки як для дітей, так і для дорослих.

Читайте разом! Переживайте разом з героями такі почуття, як любов, добро, почуття справедливості та людської гідності. Ви знайдете для себе багато моментів для роздумів!

Славетний казкар у пам'яті датчан

Датчани свято бережуть пам'ять про славетного казкаря: йому та героям його казок поставлено багато пам'ятників:

• У столиці Данії Копенгагені у Королівському саду стоїть пам'ятник Г.К.Андерсену
• Вхід у Копенгагенський порт охороняє скульптура Русалоньки, героїні твору Г.К.Андерсена
• В Оденсі є Дім-музей Г.К.Андерсена та Сад казки, де стоїть пам'ятник Казкарю і скульптура «Дикі лебеді», створена за мотивами однойменного твору
• В Оденський школі встановлена меморіальна дошка Г.К.Андерсену

«Життя саме по собі є найпрекраснішою казкою.» Г. К. Андерсен

Найвища нагорода для дитячих письменників

В 1953 році в Данії засновано Андерсенівську премію для відзначення дитячих письменників. Вона присуджується дитячим письменникам, чия творчість здобула міжнародного визнання. Премія присуджується один раз на два роки. Вона вручається кращому письменнику і художнику-ілюстратору. Серед володарів Золотої медалі імені Г.К.Андерсена такі улюблені дитячі письменники, як А.Ліндгрен, Дж.Родарі, Т.Янсон, Б.Чалий, В.Нестайко, Є.Білоусов тощо.

Міжнародний день дитячої книги

Починаючи з 1967 року з ініціативи і за рішенням Міжнародної ради з дитячої книги 2 квітня, в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного і інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.