Все життя – боротьба. (До 105-річчя від дня народження Блаженної матері Терези)

Новини,

Останні новини

Блаженна ма́ти Тере́за (Аньєз Гонжа Боякшу) — католицька черниця, засновниця доброчинних місій, лауреат Нобелівської премії миру у 1979 році. Понад сорок років допомагала злиденним, хворим і сиротам у місті Колката в Індії.

Коли Мати Тереза помирала, її запитали: чи були в її житті вихідні або свята. Вона відповіла: «Так! У мене щодня – свято!» Хоча життя її було складне й одноманітне. Її власність – сарі, сандалії та худий матрац. Кожного дня вона виявляла дива терпіння й витривалості, кожний її день – це безкінечний тренінг любові, який починався о 4-й ранку з молитви Франциска Ассізького:

Господи, дай мені сил

Утішати, а не бути втішеним,

Розуміти, а не бути сприйнятим,

Любити, а не бути любимим...

Бо віддаючи, ми отримуємо,

І прощаючи, дістаємо прощення.

Мати Тереза все життя підтримувала тих, від кого відмовилися усі. Вона заснувала школу для нікому не потрібних дітей – немовлят зі смітників, маленьких інвалідів та сиріт. Вона організувала

«Дім для помираючих», де приреченого на смерть бідняка оточували любов'ю і турботою, аби він міг завершити свої дні гідно. Зворушені любов'ю Матері Терези, сюди стікалися благодійники з усього світу, і вони тут мали певність, що їхні гроші справді потраплять до потребуючих.

Бачачи, що доводиться щоденно робити Матері Терезі, один з журналістів сказав: «Я б не зміг це робити за тисячу доларів.» На що Мати Тереза відповіла: «За тисячу доларів я б теж не змогла, тільки безкоштовно, в ім'я Ісуса...» Щодня вона дарувала нужденним маленьке свято людяності, надії та любові. І від цього сама відчувала свято кожного дня.

Мешканцям планети Земля Мати Тереза залишила свої заповіти для щасливого та праведного життя, називаючи себе олівцем у руці Бога. Її думки та висловлювання можна знайти не тільки в численних виданнях, а й у течці меню індійського ресторанчика, а також на стіні заснованого нею притулку.