21 листопада – День Гідності та Свободи

PDF Print E-mail

Новини,

Останні новини

Автор: Івано-Франківська центральна міська дитяча бібліотека   
Субота, 21 листопада 2015 18:57
Революція Гідності

День Гідності та Свободи — свято в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).

Історії ж бо пишуть на столі.
Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
піснями і невільницьким плачем.

Л. Костенко

День Гідності і Свободи

Це свято встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору...», - говориться в указі Президента України Петра Порошенка.

День Гідності та Свободи. Що таке гідність? З морального погляду це поняття виражає уявлення про цінність усякої людини. З погляду етичної складової поняття «гідність» означає особливе моральне ставлення людини до самої себе.

Поняття гідності вживається в законодавствах багатьох країн та в міжнародному праві, зокрема, у Цивільному кодексі: гідність визнано особистим немайновим благом, 201-ша стаття; задекларовано право на повагу і недоторканність "гідності та честі" фізичних осіб, пункти 1,2 297-ї статті; зафіксовано право фізичних осіб звернутися до суду з позовом про захист їх гідності та честі, третій пункт 297-ї статті; приниження "честі та гідності фізичної особи" визнано моральною шкодою, яка підлягає відшкодуванню, 23-тя стаття.

Революція 2013-2014 років – це протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки не має її, а й взагалі не розуміє, що це означає.

Тільки той, хто має гідність, може знайти в собі сили робити те, що вважає за потрібне, незважаючи на страх. Страх померти.

Ми бачили гідність в очах жінок, що відправляли своїх чоловіків у ніч на Майдан і плакали, бо відпускати страшно, а не відпустити ще страшніше. Бо як потім поважати чоловіка, котрий спить удома тоді, коли інші боронять свободу?

Ми бачимо і зараз матерів, жінок, коханих, які відпускають своїх чоловіків на захист України. Ми бачимо жінок, які воюють. Ми бачимо волонтерів, які , завдяки своїм зусиллям, при підтримці народу, всього світу створили армію України, якої уже майже не було. Ми бачимо робітників заводів, які цілодобово ремонтують, створюють нове озброєння. Ми бачимо наших учених, медиків, артистів, які теж захищають свій народ. Ми теж своїми листами, малюнками, благодійною допомогою робимо усе можливе для збереження , відвойовування миру.

Ми бачили гідність у волонтерах-медиках, що виносили поранених під кулями.

Але ми не бачили гідності в тих представниках "правоохоронних" органів, котрі прицільно стріляли в Червоний Хрест.

Ми бачили гідність в очах хлопців, що без бронежилетів, у пластикових касках, прикриті самими тільки дерев'яними щитами, захищали барикади на Інститутській, Європейській, Прорізній. Хто, ризикуючи, лягав на залізничну колію, щоб не пустити війська в Київ.

І ми не бачили гідності в тих, хто платив по 200 гривень тітушкам, і хто пробивав голови молотками захисникам демократії в Україні.

Ми бачили гідність у людях, котрі, незважаючи на мороз і блоковане метро, несли їжу й медикаменти на Майдан і в шпиталі. Ми бачили гідність українського офіцера, котрий беззбройний ішов на озброєних окупантів.

Ми бачили гідність журналістів і операторів на Майдані.

Що є негідно?

Негідно – роздягати людину на морозі. Негідно – викрадати людей із лікарень, вивозити в ліс і катувати. Негідно – убивати людей тільки тому, що вони спілкуються державною мовою й носять на собі символіку країни, у якій проживають. Негідно – зневажати народ, частиною якого є ти.

Подумай про це!

Україна заплатила і продовжує платити надзвичайно високу ціну за те, щоб Гідність була першою із чеснот українців.

Революція Гідності у слові (Бібліо-огляд)

Юний хлопчина, серце гаряче
Не зміг більше просто мовчати.
Коли всі навкруги грабували Країну
Ти пішов за Свободу стояти.

Світлана Тарабарова

Що читати про події революції Гідності

Пропонуємо статті, вірші, оповідання про події в Україні в листопаді 2013 – лютому 2014 року. Всі ці твори пронизані Духом Майдану. В них поєдналися високі почуття людей, їх прагнення до правди та свободи, а разом з цим – запах вогню, диму і крові.

Книга-пам'яті «Пам'яті Небесної Сотні». Герої цієї книги – майданівці. Вони прагнули жити, будувати нову Україну. Куля негідника обірвала їхнє життя. Книга-пам'яті розказує про кожного героя Небесної Сотні.

Пісня «Пливе кача по Тисині» звучала на Майдані, коли в лютому 2014 року проводжали в останню путь героїв. Душу рвала жалобна старовинна народна пісня, яку виконував хор «Піккардійська терція». Пісня звучала дуже актуально, хоча складена на честь молодих українських воїнів Карпатської Січі, що загинули, обороняючи Закарпаття від угорсько-фашистських окупантів.

Докладніше про історію цієї народної пісні-плача читайте в статті «Жалобний гімн Майдану» у журналі «Чумацький шлях», 2014, №2, с.4 – 5.

Журнал «Дивослово» 2014, №3 публікує статтю Роксолани Харчук «Плач за Сашком». Олександр Капінос – захисник України і рідної мови, один із Небесної Сотні. Роксолана Харчук тепло згадує ті випадкові зустрічі з Сашком під час мовного протесту влітку 2012 року. Спогади дуже світлі та яскраві про вірного сина України, який на Майдані відстоював найбільшу цінність – людське в людині.

Журнали «Дивослово» 2014, №3; 2015, №2 містять вірші про події революції Гідності під рубрикою «Доба у слові». Вірш Володимира Базилевського, відомого українського поета, критика, журналіста, чий талант живиться з джерела історії України. Вірш «Дорогою ціною» - це сердечний відгук-біль за загибель патріота, українця вірменського походження Сергія Нігояна.

Дорогою ціною

Христос воскрес!
Почуй, Тарас.-
Вірменський хлопець
Чита «Кавказ».
Полює «Беркут»,
«Убий!» - наказ.
Вірменський хлопець
Чита «Кавказ».
Зламалось тіло,
Здригнувся час.
Вірменський хлопець
Чита «Кавказ».
Життя погасло,
Екран не згас.
Вірменський хлопець
Чита «Кавказ».
Гримить «Поборете!» —
Глагол-фугас.
Вірменський хлопець
Чита «Кавказ».
Ти чуєш, Іроде?
Це Божий глас.
Вірменський хлопець
Чита «Кавказ».

Володимир Базилевський

Революція Гідності

До роковин Небесної Сотні Мар'яна Савка написала вірш «Герої не вмирають».

Письменниця говорить: «Ми не повинні жити в постійному траурі, але ми маємо прокидатися вранці і усвідомлювати, що війна ще не закінчилася, і питати в себе, чи ми достатньо робимо для її закінчення на своїх місцях. Тут, у тилу, ми повинні втримати країну в нормальному стані. Але водночас пам'ятати про те, що проблема не закрита, і вона спільна для всіх».

Пропонуємо читачеві книжку Надії Кметюк «Повертайтеся живими». Ця книжечка – біль серця, крик душі Надійки. В її слові голос совісті й честі. Хвора й беззахисна, але безмежно мирна Надійка Кметюк кожним словом свого вірша закликає : «Люди! Будьте мудрими, будьте добрими, будьте мужніми! Люди, не вбивайте! »

Запрошуємо до зустрічі з книгою-закликом, книгою-вірою в широкій національний поетичній простір. «Мадонна Майдану» Олександра Букатюка. Ця книга стала знаковою для молодого покоління українців, адже складовою її написання є таки джерела: Біблія – Тарас Шевченко – Тарас Мельничук – Майдан.

Відкрийте для себе ці твори та відкривайте серця, щоб прийняти те, що в них написано!

 

Знайомтесь: книжка!

Пінзель. Фантазія на тему біографії. Ірина Пустиннікова

15_04_2024_5Йоганн Георг Пінзель (? — осінь 1762) — найвидатніший скульптор епохи рококо на українських теренах.

Детальніше...

Опитування №11

Що читаєш влітку?

Літературу за шкільною програмою - 24.2%
Додаткову літературу - 33.3%
Обидва варіанти - 42.4%

Всього голосів: 33
голосування за це опитування закінчилось на: 31 серп. 2019 - 00:00
Електронний каталог
Віртуальна реальність
Переможець конкурсу