Принцеса на горошині

Читати казки онлайн

Жив собі один принц, і заманулось йому одружитися з принцесою, тільки з найсправжнісінькою принцесою. Він об’їздив увесь світ, щоб знайти собі наречену, але так і не знайшов. Принцес було багато, та він ніяк не міг дізнатися, справжні вони чи ні. Всім їм чогось та бракувало.

І ось принц повернувся додому засмучений — дуже ж бо йому хотілося знайти справжню принцесу.

Якось увечері занепогодило: гримів грім, спалахувала блискавка, і дощ лив як з відра.

Раптом хтось постукав у міські ворота, і старий король пішов відчиняти. За ворітьми стояла принцеса. Ой лишенько, на кого ж вона була схожа! Струмені дощової води стікали їй по волоссю та сукні на черевички й витікали з-під низеньких підборів. І вона ще запевняла, що вона справжня принцеса!

«Ну, це ми перевіримо», — подумала стара королева, але нічого не сказала й пішла в покої. Там вона скинула з ліжка ковдру і простирадла й на голі дошки поклала горошину, потім покрила цю горошину дванадцятьма матрацами, а зверху накидала ще дванадцять перин із гагачого пуху. В це ліжко поклали принцесу, й там вона пролежала всю ніч.

Вранці принцесу запитали, як їй відпочивалося.

— Ох, дуже погано! — сказала принцеса. — Я майже всю ніч не заплющила очей. І що це попало мені в ліжко! Я лежала на чомусь твердому, й тепер моє тіло все в синяках. Це ж просто жахливо!

Тут усі зрозуміли, що перед ними — справжня принцеса, адже вона лежала на дванадцяти матрацах і дванадцяти перинах, а все одно відчула горошину. Такою чутливою могла бути тільки справжня принцеса.

І принц одружився з нею. Він-бо не сумнівався, що знайшов справжню принцесу. А. горошина попала до музею, де й лежить досі, якщо тільки її ніхто не вкрав.

Знай, тут не вигадано нічогісінько!