Осінній час — сім погід у нас

PDF Print E-mail

Оповідання про осінь

Автор: Василь Скуратівський   

Вечорниці

Довгими журавлиними ключами літо вже одлетіло у вирій. Рожевощока осінь, як справжня господиня, почала наводити лад: позолотила гаї й діброви, запросила в гості ранкову прохолоду з густими туманами та крихкою памороззю.

Але варто виглянути з-над осель крадькуватому сонечкові, як на душі розвидняється. Саме під цю пору припадає «молоде» бабине літо. Довкола пливе безліч срібних павутинок, їхні тендітні ниті немовби нагадують — милуйтеся останнім справжнім літеплом. Мине тиждень-другий, і осінь перебере свої законні повноваження.

Зрештою, селяни знають про це й самі. Вони поспішають, щоб до 14 вересня повністю обсіятися озиминою. В цей день, тобто на Семена, у давнину запалювали посвіт — пристрій, котрим освітлювали помешкання.

Крім того, із Семеном пов’язана ще одна урочистість. Це був перший день Нового року. З прийняттям християнства новолітування перенесли з весни на осінь. Особливо урочисто це свято відзначали в Києві. В центрі міста влаштовували ялинку, запалювали свічки, і городяни цілу ніч розважалися піснями, танками, вертепними виставами.

Проте, за народними уявленнями, осінь остаточно входила у свої права з 14 жовтня, тобто на Покрову. Тому й казали: «Покрова всю землю покриває листям або снігом» чи «Прийшла Покрова — всохла діброва». Під цю пору хлібороби мусили повністю завершити всі польові роботи. У селах повсюди готувалися до весіллів, а молодь збиралася на традиційні вечорниці.

Із середини жовтня сільські мешканці починали організовувати різноманітні обряди. Серед найцікавіших дійств було свято першого снігу або зустріч зими. У кожному селі його проводили по-своєму. Окремо збиралися в гурти дорослі й діти. Серед ряджених були осінь і зима. Як правило, зима перемагала.

Традиційно осінь вважалася порою статків. Недаремно ж мовиться: «Хто цілий рік не байдикує, той навіть у вересні не голодує». Воно й справді так, адже засіки наповнені новим врожаєм, удосталь свіжих овочів і фруктів. Але якою багатою не була б осінь, зима та весна її осиротять. Тому завбачливі господарі нагадували: «Восени будь щедрим, а взимку — ощадливим». Та все ж найточніше таке прислів’я: «Берися, бо як зима прийде, хоч і схочеш узятися, то не візьмеш!»

Щоб там не було, але осінь багата не тільки ситною їжею та весіллями. З її приходом змінюється і природа. Збираючись до школи, ви маєте пам’ятати мудру народну повчанку: осінній час — сім погод у нас: сіє, гріє, віє, туманіє, шумить, гуде, ще й згори йде.

 

Знайомтесь: книжка!

Марина Павленко Домовичок повертається

domovyhokЦікаво, а кумедний чоловічок подорослішав?

Детальніше...

Опитування №11

Чи є для Вас родинне читання радісною подією сімейного спілкування?

Так - 88.9%
Ні - 11.1%

Всього голосів: 9
голосування за це опитування закінчилось на: 07 трав. 2016 - 21:11
Банер