Славні історичні дати січня: День злуки та День пам'яті Героїв Крут

PDF Print E-mail

Новини,

Останні новини

Автор: Івано-Франківська центральна міська дитяча бібліотека   
П'ятниця, 27 січня 2017 13:21

Цей день ввійшов у традицію української нації, як День проголошення самостійності України. Рік пізніше, 22-го січня 1919 року, був проголошений акт злуки всіх українських земель в одну Самостійну Соборну Українську Державу. Це величаве проголошення відбулося на Софійському майдані, коло пам'ятника великому гетьманові України – Богдану Хмельницькому. Там представники усіх земель України: Наддвірнянщини, Галичини, Буковини та Закарпаття проголосили об'єднання всіх в одну державу. Ось так здійснилася довголітня мрія українського народу – жити своїм вільним ні від кого не залежним життям у сім'ї вольній, як одна нація.

Крути: двобій між життям і смертю

Крути

29 січня 1918 року відбулася надзвичайно трагічна подія в українській історії – бій під Крутами.

Незадовго після проголошення самостійності України, щоб задушити Українську державу, Москва кинула більшовицьку орду прямо на столицю України Київ. Молода держава не була готова протистояти такій орді. Тоді юні українські лицарі – київські студенти і гімназисти – вийшли назустріч по зуби озброєному ворогові, щоб власними грудьми захищати столицю України, святий і дорогий для кожного українця Київ. 29 січня 1918 року біля станції Крути в нерівному бою вони зложили свої голови на вівтарі cлави нашої батьківщини.

День пам'яті Героїв Крут став символом невмирущої слави. Героїчна смерть юнаків, що поклали своє життя за волю, честь і славу своєї держави, служитиме вічно український молоді найвищим прикладом героїзму та патріотичної самопосвяти Україні!

Цей дух геройства і лицарства згодом передався воякам Української Повстанської Армії в 40-х роках. А ще через півстоліття подвиг героїв Крут став прикладом для юнаків та дівчат під час студентського спротиву на початку 90-х років та у дні Помаранчевої революції та Революції Гідності.

Крути. Пам’ять

Думка кумира молоді

«Кращі з нас загинули в бою під Крутами. Сильна держава, збудована нашими руками, - ось єдиний достойний пам'ятник для їхнього подвигу!»

Святослав Вакарчук

Присвячено Героям Крут

Пам'яті тридцяти

На Аскольдовій Могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів-українців,
Славних, молодих.

На Аскольдовій могилі
Український цвіт!
По кривавій, по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, — грає вітер
І Дніпро ріка...

На кого завзявся каїн?
Боже покарай!
Понад все вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.

П. Тичина.

Крути

Ще юнаки, ще майже діти,
А навкруги і смерть, і кров.
"На порох стерти, перебити!"-
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,
Та рано тішаться кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ цей не перемогти!

М. Луків

Виряжала мати сина

Виряжала мати сина
Під Крути до бою
Розчесала кучерики
Понад головою.

Іди, іди, мій синочку, —
В бою не здавайся,
Як побореш вороженьків,
Додому вертайся.

Іду, іду, моя мати, —
Вчиню твою волю,
А ти ходи й проси Бога,
Щоб вернувся з бою.

Ждала, ждала мати сина,
Під Крути ходила
Та й шукала між трупами
Найменшого сина.

Ой пізнала стара мати
Головоньку сина,
Проклинаючи, колише,
Тай заголосила.

Люляй, люляй мій синочку,
Тож я твоя мати -
Сину рідний... Боже милий...
Вороже проклятий!

Народна пісня

На Крути

Надворі холодна, сувора зима,
І вчора сказали у школі:
«Під брами столиці їх сунеться тьма —
Душителів нашої волі...»

Удома дбайливо книжки поскладав:
«Вернусь — буде час для науки...»
І вперше в житті по-військовому взяв
Військову рушницю у руки.

У матері сліз не було на виду:
Дістала вовняну хустину
І ніжно закутала шию худу:
«Щоб не простудивсь, часом, сину...»

Як бруками рідного міста ступав
(Тричвертімільйонного міста!),
В загоні ні разу ніхто не спитав:
«Чому нас іде ТІЛЬКИ триста?»

А там, за Дніпром — рівнина-рівнина...
Та й снігу ж... ой, понамітало!
І суне зажерлива, мов сарана,
Ворожа московська навала...

Ні шанців, ні пригорбів для прикриття...
А їх же — по двадцять на брата!
Ой, дорого мусіли кожне життя,
Життя українське продати!..

Як леви боролись... Завзяття в серцях...
Чому ж їм набоїв забракло?!
«В багнети!» — і поле крутянське в снігах
Ворожою кров'ю набрякло.

Чорнів-червонів потолочений сніг,
День Славу писав Україні:
Боролись, аж поки останнім поліг
Юнак у вовняній хустині...

Олекса Кобець

А. Климко "Бій під Крутами"
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Знайомтесь: книжка!

Марина Павленко Домовичок повертається

domovyhokЦікаво, а кумедний чоловічок подорослішав?

Детальніше...

Опитування №11

Чи є для Вас родинне читання радісною подією сімейного спілкування?

Так - 88.9%
Ні - 11.1%

Всього голосів: 9
голосування за це опитування закінчилось на: 07 трав. 2016 - 21:11
Банер