«Блискучий розум, що поєднує глибокодумність філософа з силою геніального поета»: до 270 років від дня народження Йоганна Вольфганга Ґете

PDF Print E-mail

Останні новини

Автор: Івано-Франківська центральна міська дитяча бібліотека   
Середа, 31 липня 2019 09:17

82_82Видатний німецький письменник, філософ, учений Йоганн Вольфганг Ґете за силою впливу, який він мав на розвиток європейської цивілізації, подібний до титанів епохи Відродження.

Вже в молоді роки Ґете вважали генієм, а на схилі років шанобливо називали «олімпійцем» (тобто богом з Олімпу). Напівжартома про нього говорили, що «природа захотіла дізнатися, якою вона є і... створила Ґете».

Максим Рильський охарактеризував Ґете як людину, яка «поставила собі метою охопити за свій смертний вік усе людське життя в його безмежній розмаїтості, увесь світ, усю природу з безконечним багатством їх фарб, тонів і ліній». «Найбільшим велетнем людського слова» називав його Іван Франко, а Василь Стус зізнавався: «...мудрішого автора я не знаю. Може, і не читав у житті».

Трохи біографії

"Двадцять восьмого серпня 1749 року, опівдні, з дванадцятим ударом дзвону, я з'явився на світ у Франкфурті-на-Майні. Розташування сузір'їв сприяло мені...", - писав Ґете про своє народження в автобіографічній книзі "Поезія і правда" Поет був переконаний, що розташування планет впливає на долю, і у Всесвіті кожному випадає особливе місце, тому що людина - суттєва частка космосу. Ґете вірив у свою зірку і з усіх сил сприяв щасливому призначенню. І були підстави вірити, адже народилася дитина без ознак життя. Повитуха довго розтирала новонародженого вином, доки дитина не почала кричати.

Саме таким був прихід у життя видатного німецького і європейського поета-просвітителя Йоганна Вольфгана Ґете, який своє життя присвятив служінню людям, проголошуючи, що гідність людини не в її родоводі, не в багатстві, а в ній самій – в її особистості, таланті, вчинках. «Треба кимось бути, щоб щось створити», - писав він.

84_84Гете - у найкращих своїх творах - це найдовершеніший зразок мислення в образах. «Зовнішність поета була так само значущою, як слово у його творах, і постать була так само гармонійною, ... і по ньому, як по античній статуї, можна було вивчати античне мистецтво. Очі були спокійні... Час укрив його голову снігом, але не зміг схилити її. Він продовжував тримати її гордо й високо, а коли говорив, то здавалося, що йому дана можливість пальцем вказувати небесним зорям шлях, яким вони мають рухатися...»

Уже в ранньому віці він знав, що має створити щось виняткове: «Що стосується мене, то я80_80 виразноусвідомлював, що повинен створити щось особливе; проте, як саме я маю це здійснити, мені не було відомо... Але я не заперечую, що, коли я думав про бажане щастя, в моїй уяві з'являвся образ лаврового вінка, який прикрашає голову поета».

Його заповнене різноманітними заняттями й пошуками життя було суворо підпорядковане внутрішній дисципліні. Він вибудовував свою біографію за ретельно обміркованим і тільки йому відомим планом.

Юрист, художник і поет

За волею свого батька він вивчав право в Лейпцигу, проте ця професія не могла зробити його щасливим. Заняття з права наводили на нього нудьгу. Таким чином, Іоганн Вольфганг Ґете зацікавився лекціями з поезії Крістіана Фюрхтегота Геллерта. Проте його професор не оцінив цього захоплення.

Протягом трьох років, він брав уроки малювання у художника Адама Фрідріха Озера. Навчання в Лейпцигу настільки стомлювало його, що у нього почалася психологічна криза й проблеми із здоров'ям, які мало не примусили його повернутися в рідний дім у Франкфурті.

Свої перші опубліковані вірші Гете написав у 16 років. Вони були присвячені господарській дочці Анні Катаріні Шенкопф на прізвисько Кетхен, яка була старшою за нього на три роки. Вона була його першим великим коханням, яке, проте, згасло два роки потому. Його роман «Страждання юного Вертера» приніс 23-річному авторові першу славу. «Страждання юного Вертера» після першої публікації всього за кілька років були перекладені багатьма європейськими мовами. Перше видання роману вийшло восени 1774 року і було представлене на книжковому ярмарку в Лейпцигу, де відразу ж стало бестселером.

Творчість

85_85Ґете написав 1600 віршів, 54 віршові та прозові п'єси, три великі поеми, чотири романи, понад 2000 афоризмів, приказок і повчань (віршами та прозою), величезну кількість наукових, філософських, естетичних, літературно-критичних статей, мемуари, щоденники; перекладав із французької та італійської літератур. Знамените веймарське видання творів Гете (1887—1919 pp.) складається із 143 томів.

Свій головний твір Ґете писав впродовж 30 років: в 1808 – виходить перша частина трагедії «Фауст». Кінець роботи над «Фаустом» припадає на 1831.

Ґете й театр

Він здійснив реформу театру у Веймарі: розділив оперу і драму, докорінно змінив репертуар, багато уваги приділяв вихованню талановитих виконавців. Його діяльність мала виключне значення для розвитку німецького театру. Ґете відкрив театральне училище і сам розробив основні правила акторської гри, побудовані на музичних законах, де кожній ролі відповідала певна тональність. Він намагався піднести соціальний стан акторів, до яких у суспільстві ставилися, мов до циган. Навіть архітектурний проект будинку нового театру поет розробив

Сам, всупереч уподобанням свого володаря.

Як міністр культури, Ґете, крім театру, керував університетом, створював нові культурні заклади на території країни.

Ґете -учений

  • Ґете був пристрасним і талановитим дослідником. Веймарське видання його творів складає 56 томів, 12 з яких присвячено науковим працям. За змістом вони охоплюють весь спектр природничих наук: ботаніку, зоологію, остеологію, порівняльну анатомію, палеонтологію, мінералогію, фізику (оптику, електрику, магнетизм), хімію, астрономію. Між 40 і 45 роками Ґете написав свої найважливіші наукові праці. Усі вони були результатом безпосередніх спостережень. Поет вважав, що йому вдалося зробити низку наукових відкриттів саме тому, що він працював в науці як аматор, а не як фахівець.
  • Ґете вивчав форми хмар та їх зміни залежно від напрямку вітру і на цій підставі розробив власну, загалом правильну, теорію прогнозування погоди. А розглядаючи в Падуї пальму, він відкрив один із законів рослинного світу, започаткувавши нову галузь знань — метаморфози рослин. Його праця «Досвід пояснення метаморфоз рослин» на півстоліття випередила свою епоху. Ботаніки і зоологи, сучасники Ґете, цікавилися лише відмінностями між явищами природи, тоді як він шукав подібне. Гете вважав, що рослина розвивається з листка аналогічно тому, як метелик із лялечки. Ця думка підштовхнула його до пошуку зв'язків між усіма явищами Всесвіту. В 1790 році виходить трактат «Досвід метаморфози рослин».
  • Розглядаючи череп вівці, Ґете сформулював деякі фундаментальні положення порівняльної анатомії. У цій галузі йому належить також відкриття міжщелепної кістки в людини. У 1784 році Ґете відкриває міжщелепову кістку людини. За 70 років до Дарвіна він висловив думку про те, що: «...тип проходить через всі органічні стадії і досягає найвищого ступеня розвитку».
  • 30 років пролежали наукові праці Гете в шухляді його столу, бо тогочасний учений світ був ще не готовий до їх сприйняття, адже митець одним із перших висунув ідею єдиної будови рослинних і тваринних організмів. Свої погляди з цієї проблеми поет виклав не тільки в наукових працях, а й у віршах.
  • Метод наукового дослідження, запропонований Ґете, і сьогодні застосовується в теоретичній фізиці та астрономії. Сутність його полягає в констатації «морфологічних відповідностей» між макро- і мікрофізикою, структурами галактичного Всесвіту й атомом.
  • Творець «Фауста» і чудових зразків лірики пишався своїми досягненнями в галузі точних наук: «Усе, що я зробив як поет, не сповнює мене гордістю. Але те, що серед сучасників я єдиний, кому відома правда важкої науки про кольори... сповнює мою свідомість відчуттям власної переваги над багатьма».
  • Ґете займався не тільки літературою і живописом, але і природознавством, особливо вченням про колір. Його книга «Про кольорознавство» вийшла в 1810 році. На відміну від звичайної теорії Ньютона про спектральні кольори, Гете вважав, що світло не складається з окремих кольорів. Під час занять пейзажним живописом в Італії він відкрив для себе багато чого. Наприклад, те, що «колір потрібно спочатку відчути як фізичний прояв безпосередньо в природі, перш ніж створювати витвори мистецтва».

Державна служба

У 1775 році Ґете стає міністром в уряді Карла-Августа. Він мав широкі повноваження: контролював фінанси, стан доріг, просвітництво. За свої успіхи на цьому поприщі отримав сан дворянина, а 1815 році стає першим міністром в уряді.

Успішна державна служба не заважає займатися творчістю. Ґете починає трудитися над «Фаустом».

Паралельно з державною службою та літературною працею Ґете вивчає фізику, ботаніку та природничі науки. 

Хоббі

  • Ґете дуже любив фіалки. Він засівав насінням фіалок всі підходящі для цього вулиці рідного Веймара. Ці квіти німці досі називають «квітами Гете». А німецькі садівники вивели величезну кількість сортів запашної фіалки, названих ними в честь героїв творів Гете.
  • Ґете грав на клавесині та флейті.
  • Знав 6 іноземних мов.
  • Ґете дуже любив грати в шахи.

Дивацтва

Ґете працював тільки в герметично закритому приміщенні без найменшого доступу свіжого повітря. Гете терпіти не міг гавкоту собак і запаху тютюнового диму.

Медаль Й. В. Ґете

83_83Медаль Й. В. Ґете заснована у 1951, а у 1975 визнана офіційним орденом ФРН. Нагороджують нею за видатні заслуги у галузі міжнародного співробітництва та популяризації німецької мови.

28 серпня 2016 у Веймарі письменник Юрій Андрухович отримав медаль Ґете. Тема нагородження - «Міграція культур – культури міграції». В повідомленні інституту про нагородження йшлося про таке: "Юрій Андрухович перекладає німецьких поетів на українську мову, таким чином прокладаючи для місцевого читача новий шлях до німецьких класиків. Своєю власною письменницькою діяльністю він знайомить німецьку публіку з літературними теренами своєї Батьківщини. Центральними темами в його літературі постійно виступають процеси переміщення і міграції Європою".

Юрій Андрухович так відреагував на цю подію: «Насправді мені не подобаються ні ордени, ні медалі, і я кілька разів чемно відмовлявся від подібних висувань і пропозицій. Але тут мене все-таки повалив сам по собі Ґете. Я мало знаю таких людей, як він, які б змістовно та гармонійно прожили довге життя. Довге творче, плідне в усіх розуміннях життя. Тому я подумав: «Ну добре, якщо мені ще будуть якісь там медалі, ордени пропонувати, я все одно буду відмовлятися, але один виняток у своєму житті я зроблю, тому що це така виняткова особа».

 

Знайомтесь: книжка!

«Роденія, або Подорож за веселку» Надія Гуменюк

rodenijaОднієї ночі хтось у білій тозі скрадається до книжкової шафи в кімнаті Маркіяна.

Детальніше...

Опитування №11

Що читаєш влітку?

Літературу за шкільною програмою - 24.2%
Додаткову літературу - 33.3%
Обидва варіанти - 42.4%

Всього голосів: 33
голосування за це опитування закінчилось на: 31 серп. 2019 - 00:00
Електронний каталог
Віртуальна реальність
Переможець конкурсу