Осінь — особлива пора року: особлива своєю урочистістю, неповторним вбранням,
яке вона увібрала від усіх пір року, та мінливою і дуже різною погодою. «Красива осінь вишиває клени Червоним, жовтим, срібним, золотим. А листя просить: - Виший нас зеленим, Ми ще побудем, ще не облетим...», - так поетично говорить про осінь Ліна Костенко.
Осінь одночасно і захоплює розум людини, і засмучує її душу. Природа дивним чином перевтілюється. Гілки дерев заливає багряними,золотими, червоними відливами. Землю застилає килим з листя. Небо наливається кам'яною вагою та висить так низько, що, здається, до нього можна дістати рукою. Що ж відбувається з природою? Звернемося до науки.
Наука про осінь
- Календарна осінь складається з трьох місяців – вересня, жовтня, листопада. В Україні календарна осінь розпочинається 1 вересня і закінчується 30 листопада. Астрономічна осінь настає пізніше за календарну – з 23 вересня. На 22 – 23 вересня припадає осіннє рівнодення.
- Кліматична осінь не має чітких дат початку та закінчення, адже в природі вона починається в різні строки. То раніше, то пізніше опадає листя з дерев, відлітають на південь перелітні птахи, ховаються на зиму комахи та інші тварини. В Україні кліматична осінь починається після переходу температури повітря після 15 градусів у бік зниження. На більшості території України це відбувається в перші десять днів вересня.
- Осінь розподіляють на два періоди. Перший період – золота, радісна осінь. Другий – сіра, сумна, похмура осінь. В Україні на початку осені зазвичай панує суха, сонячна погода. Часто температура повітря перевищує 20 градусів. Тоді настає бабине літо.
- Восени дні стають коротшими, а ночі – довшими. 23 вересня день і ніч однакові, вони тривають по 12 годин, тому 23 вересня називають днем осіннього рівнодення. Після цього дня ніч стає все довшою і довшою, а день помітно скорочується. Сонце піднімається вже не так високо, як влітку, тому його промені вже слабше прогрівають землю. Температура повітря знижується. Негода настає наприкінці осені.
Про назви осінніх місяців
- Українські назви осінніх місяців відображають явища, які відбуваються в природі восени.
- Слово «вересень» походить від назви вічнозеленого куща-вересу, який росте на Поліссі.Оскільки верес починає масово цвісти восени, то і перший місяць по літі назвали на його честь. Спершу вересень звався «ревун», «марев», тому що голосно перегукувалися олені. Пізніше називали «сівнем» — період сівби зернових, «маїком» — від зелені озимини. У давнину 14 вересня було першим днем Нового року.
- Жовтнем ще відносно недавно в Україні називали дев'ятий місяць. Але у вжиткові була інша назва — «паздерник», що походить від промислу, що пов'язаний з переробкою льону та конопель. Пізніше десятий місяць жовтень ще називали «хмурень», «зазимник». А оскільки з жовтня починали справляти весілля, його охрестили і «весільником». 14 жовтня відзначається свято Покрови.
- Листопад у давнину називали «братчини». Це від давнього обряду, що звався «братчина». Його справляли в листопаді. Якщо сусіди хотіли заприятелювати між собою, то купували в пасічників бджолиний рій. З весни до осені гуртом доглядали його. Зібраний мед ділили порівну. На це свято збиралися сім'ями, гуляли, чи як казали в народі, браталися. Були ще інші назви: «листопадень», «падолист», «напівзимник».
Легенда про осінь
Давно це було. Жила на світі струнка та гарна царівна Осінь. Посватався до неї лицар Вересень. Погодилася осінь, але забажала весільний подарунок – перли заморські. Вирушив Вересень у дорогу, а Осінь почала готуватися до весілля.
Одного дня побачила вона вершника біля палацу. То був злий чаклун Жовтень. Почав він дарувати їй парчу золоту і корали багряні, а сам чарує, чарує – та й зачарував царівну. Забула вона Вересня і дала згоду Жовтневі бути за дружину.
У день весілля повернувся Вересень, розсердився та й розкидав перли по траві. Побачила їх Осінь, згадала Вересня та й прогнала Жовтня.
Зажурилася царівна та звернулася до мудрого Листопада, а той каже:
- Позбався подарунків Жовтня, і тоді через рік прийде твій коханий. Однак лише на місяць.
Так і зробила Осінь. Кинула дарунки Жовтня, зачепились вони за дерева – і стали ті золотисто-багряними.
Ось чому наприкінці вересня вкривається земля сріблястою памороззю. То Вересень дарунки Осені приніс. Потім чаклує Жовтень: золото по деревах розкидає. Плаче, тужить Осінь за своїм нареченим, і втішає її мудрий Листопад.
Народні прикмети про осінь
- Чим сухіший і тепліший вересень, тим пізніше прийде зима.
- Грім у жовтні – на малосніжну, м'яку, коротку зиму.
- Комарі в листопаді – м'яка зима.
- Пізній листопад – до суворої та затяжної зими.
- Багато павутиння — на довгу суху осінь.
- Калина достигла, а листя на ній зелене — осінь буде тепла.
- Осінній іній — на суху й сонячну погоду.
- Восени листопад швидко минув — чекай суворої зими.
- Горобина вродила рясно — осінь буде дощова, а зима морозна.
- Грім у вересні віщує теплу осінь.
- Як листопад дерев не обтрусить — довга зима бути мусить.
- Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна осінь.
- Якщо у вересні на дубах багато жолудів, чекай багато снігу перед Різдвом.
|