Вінні-Пух — іграшка, літературний герой і найкращий друг

Новини,

Останні новини

Дорогі діти! Шановні батьки! Створіть радість у родинах – читайте вголос «Вінні-Пуха». Адже Вінні-Пуха люблять всі-всі-всі, а цього, 2011 року, книжці та її герою виповнюється 85 років! У цій казці панує своєрідна атмосфера – «атмосфера нормальної дитячої кімнати» (Б. Заходер), у якій небагато іграшок, немає розкоші, але багато спокою, любові та простору для дитячої фантазії.

Автор створив казкове царство, у якому панує гармонія і справедливість. В ній неможливі конфлікти, які можна вирішити силою. Головним героєм "Вінні-Пуха" є Крістофер Робін, прототипом якого є син письменника Крістофер Мілн. Уже дорослим Мілн-молодший зазначав: «Інколи мій батько використовував це ім'я для того, щоб розповісти про те, що я насправді робив, інколи він запозичував його для того, щоб розповісти, що сам робив, коли був дитиною, а інколи – щоб розповісти про те, що могла б зробити будь-яка дитина». Так у казці створюється атмосфера захоплюючої гри, панує світ дитинства, в якому батько виступає не тільки в ролі оповідача: він – один із героїв твору.

Дитина любить свої іграшки за вади і недоліки. За це і дорослі жаліють своїх дітей. Та врешті – решт і людині потрібно прощати її слабкості. Така мораль твору.

Цікаво знати, як з'явився цей образ? Давайте разом простежимо його родовідне дерево. Історія Вінні-Пуха довга і трохи заплутана, тому вам, діти, треба набратися терпіння, уваги, а, може, й підкріпитися, як це робив Вінні-Пух. Отже, вирушаємо в "експозицію", так, як це колись робив Вінні, а також Крістофер Робін і Всі-Всі-Всі.

Зупинка перша. Президент Теодор Рузвельт урятував прадідуся Вінні.

Ви скажете: де Пух, а де американський президент, – відстань як від неба до землі!

Так ось. 43-річний президент Теодор Рузвельт, молодий та енергійний, займався полюванням. Він навіть декілька книг написав про полювання. Про його хобі знали і в адміністрації штату Міссісіпі. Саме сюди в листопаді 1902 року у державних справах приїхав президент. Влада штату, бажаючи у вирішенні справи переважити чашу терезів на свій бік, влаштувала президентські полювання на ведмедя. Але організовано це було дуже вже незграбно: на мотузці притягли маленьке ведмежа, щоб іменитий мисливець без особливих турбот примножив свої трофеї. Та у президента не піднялася рука на симпатичного звірка.

Преса миттєво обіграла такій цікавий сюжет. Американський карикатурист Кліффорд Берримен направив до «Вашингтон івнінг стар» малюнок: Тедді (так часто звали Теодора Рузвельта його сучасники) з обуренням відвертається від запропонованого йому "живого хабара".

Зупинка друга. У хлопчиків з'явилася своя іграшка.

У дівчаток завжди була своя іграшка – лялька. А що ж робити хлопцям? Та невдовзі й вони отримали чудову забавку.

Гучна історія наштовхнула якогось Моріса Мічтома, бідного власника маленької крамниці ласощів у передмісті Брукліна, на щасливу думку. Малюнок Берримена підказав йому, яку іграшку потрібно виготовити. Одразу ж знайшовся клапоть коричневого плюшу, з якого було пошите коричневе ведмежатко. Назвали його «ведмідь Тедді» та посадили на вітрині під вирізкою з газети. Ну хто міг втриматися перед спокусою купити «президентського ведмедя».

Законослухняні Мічмоми написали листа президенту, щоб той дозволив їм використовувати його ім'я для нової іграшки. Так дітвора США й Англії стала володарями плюшевих ведмедів, яких традиційно іменують "ведмежатами Тедді".

Зупинка третя. Чи воювала бабуся Пуха?

Маленький Крістофер разом із татом любив гуляти в Лондонському зоопарку, де можна було поспілкуватися з ведмедицею Вінні. Як же вона туди потрапила?

Історія цього звіра пов'язана з життям англійського ветеринара Гаррі Коулборна. 18-річним хлопцем він приїхав до Канади, в місто Вінніпег. Коли почалася Перша світова війна, хлопця призвали до армії.

Одного разу військовий ешелон, у якому знаходився Гаррі, зупинився на станції. Там він побачив у місцевого мисливця маленьке чорне ведмежатко й відразу купив його. Уявіть собі, як зраділи солдати цьому звірові! Вони сприйняли його як добрий талісман. Гаррі дав ведмежаткові ім'я Вінні на честь міста Вінніпега.

Ешелон відправили до місця розташування військових баз в Англії. Декілька місяців солдати знаходилися в казармах, де їх веселила ласкава Вінні.

У грудні 1914 р. Гаррі з однополчанами відправили до Франції, де вже точилися бої. Нічого не залишалося, як віддати ведмежа до Лондонського зоопарку, де Вінні прожила 15 років.

Там і зараз можна доторкнутися до ведмедиці. Її пам'ятник на території зоопарку стоїть як живий.

Зупинка четверта. Батьки Крістофера, Тедді Беа і Всіх-Всіх-Всіх.

Вважається, що у Вінні два дні народження: 21 серпня 1921 р. тато Мілн подарував своєму синові Крістоферу іграшку – плюшеве ведмежа; 24 грудня 1925 р. іграшковий звір став літературним героєм.

Спочатку у сім'ї англійського письменника А. Мілна народився син Крістофер Робін, майбутній прототип героя казки про Вінні-Пуха. Коли малюкові виповнився рік, тато подарував йому велике плюшеве ведмежа. Потім Робінові на Різдво батьки купили ослика Іа. П'ятачка подарував Крістоферові незнайомець, який під час прогулянок хлопця часто розмовляв із ним.

Урешті-решт син і батько почали гратися разом, незабаром до них приєдналася мама. Щоб усім було веселіше, Мілн придбав нових друзів – тигра на ім'я Тигра і кенгуру Кенгу з малюком Ру. Сови і Кролика насправді не було, письменник їх просто вигадав, коли розповідав казки на ніч.

А перша казкова історія про Вінні була надрукована 24 грудня 1925 року.

Зупинка п'ята. Всенародне визнання Вінні-Пуха.

От і все. Закінчилася наша експедиція. Тепер ви знаєте про улюбленого героя та його друзів майже все. Залишилось тільки вкотре (а комусь може і вперше) взяти книжку і поринути в казкове царство, у якому панує гармонія та справедливість. Діти, запрошуйте з собою у цю дивовижну подорож батьків! Приємного вам читання!