До 100 років від дня народження А. Малишка |
Новини,Останні новини |
Автор: Івано-Франківська центральна міська дитяча бібліотека |
Середа, 24 жовтня 2012 12:09 |
Немає більшої радості у поета, як почути свою пісню з уст народу. Малишко мав таку радість – його твори «Білі каштани», «Ми підем, де трави похилі», «Рідна мати моя» з ніжною музикою П.Майбороди стали народними піснями. Якби Андрій Малишко написав тільки ці три пісні, він би і тоді залишив по собі пам'ять! Але його творів набагато більше. Тільки з Платоном Майбородою він створив 30 пісень, без яких важко уявити нині нашу національну пісенну скарбницю. Вірші Малишка на музику поклали Л.Ревуцький, С.Козак, А.Штогаренко, О.Білаш, П.Козицький, М.Вериківський, Ю.Мейтус, Г.Майборода та інші. Згадаймо його пісенні шедеври: «Київський вальс», «Стежина», «Ти моя вірна любов», «Вчителька», «Гаї шумлять біля потоку», «Журавлі», «Колискова», «Пролягла доріжка» та багато інших. «Пісня про рушник». Написана пісня у 1959 році до кінофільму «Літа молоді». Образ матері А.Малишко уводить майже у кожен четвертий твір. Але апофеозом його творів про матір є вірш «Пісня про рушник» (друга назва «Рідна мати моя»). Вона, окрилена чарівною мелодією П.Майбороди, набула великої популярності, стала народною піснею. Сам поет так розповідав історію написання цієї пісні: «Спершу Платон Майборода відчув музику й замугикав мені «рибу»; та мелодія чомусь озвалася голосом моєї матері. Коли вона наспівувала, то, здавалося, «бриніли»й ці ноти. І в моїй уяві раптом вималювалася моя рідна мати, її постать край шляху». Напевно, кожний, хто чує слова і мелодію цієї пісні, пригадує свою рідну неньку і разом з Малишком промовляє найніжніші слова, щоб подякувати любій матусі за її турботу, вірну любов і ласку. Образність пісні тримається на вишиваному українському рушникові, з яким у нас пов'язано все – від народження до останнього шляху. Сам поет вірив у те, що у буремні роки війни він вижив після важкого поранення тільки завдяки вишитому рушникові, з яким провела його мати на фронт. «Пісня про рушник» - гідний пам'ятник Матері вкраїнський, який вдячний син звів на віки вічні», - писав Всеволод Неділько. Вірш перекладений на 35 мов, але найкраще вона звучить українською. «Пісня про вчительку» - ще один пісенний шедевр. Ще нікому не вдалося створити кращої пісні на цю тему. Не одне десятиріччя лунає вона у всіх школах України на святі останнього дзвоника і ще довго звучатиме. Адже вона – це вдячність Вчителю за його служіння народу! Андрій Самійлович з вдячністю згадував своїх учителів, у яких навчався в школі, технікумі, інституті. «Школярських днів нам не забуть ніколи, не проказати їх, не проспівати», - писав поет. Вірш «Вчителька» він присвятив Олені Павлівні Дзіваківський – улюбленій вчительці свого друга Платона Майбороди. Читайте та вивчайте на пам'ять поезію А.Малишка. Не тільки розумом осягайте, відчувайте її душею, і вам відкриється глибокий світ поетичних дум, почуттів, прагнень і поривань! Ви можете ознайомитись із численними відгуками сучасників Малишка, переглянувши статтю "Слово про поета". |
«Три янголятка»: Різдвяні історії Бруно Ферерро |
Сім чудових історій для наймолодших читачів від відомого священника-письменника отця Бруно Ферреро. |
Детальніше... |