Що розповів Європі Боплан

PDF Print E-mail

Історія України

Автор: Збірка «Дванадцять місяців»   

Фрагмент мапи Боплана

1630 року приїхав до Польщі французький інженер Гійом Левассер де Боплан. Під його керівництвом споруджувалися фортеці, замки, палаци. Спостережливий, освічений і літературно обдарований француз довго жив на Україні, склав багато карт її земель і вславився на всю Європу своєю книгою «Опис України». Вона була перекладена багатьма мовами, її читали в різних країнах. На час появи першого видання «Опису України» Європа вже почула, що в козацькому краю спалахнула велика війна проти польської шляхти. Це й пробудило велике зацікавлення книгою Боплана. Адже багатьом хотілося знати, що за народ українці, за що вони борються з

Польщею. В усі наступні століття «Опис України» читало багато зарубіжних письменників, які в своїй творчості зверталися до тем з українського життя. Насичена багатющим фактичним матеріалом, праця Боплана давала їм багато цінних _ відомостей про Україну. Вона й сьогодні не втратила свого пізнавального значення і є однією з найважливіших книг іноземних авторів про людей, події, побут і звичаї козацької давнини в нашому краю.

З «Опису України» видно, що французький автор писав не тільки про те, що бачив сам, а й вивчав історію українського народу, бо він охоче вдається до різних історичних екскурсів, сягає часів Київської Русі. От характерний тому приклад: «Київ, званий колись Кісовією, був одним із найдавніших міст Європи; ще нині це засвідчують пам’ятки старовини, висота й ширина міських укріплень, глибина оборонних ровів, руїни його храмів, численні стародавні гробниці колишніх князів...» Ось так Боплан скрізь описує сліди минулого в сучасному, звертає увагу читача на все, що збереглося в нашому краю від далекої давнини.

Та найдокладніше він говорить, звичайно, про те, що бачив сам. Іноземні автори часто називали Україну землею козаків. Не виняток серед них і Боплан. Зрештою, його й самого найбільше цікавило козацтво, що зажило в Європі слави доблесного лицарства, і французький автор багато уваги в «Описі України» відводить саме йому. Він підкреслював таку подробицю: «Мало хто з козаків умирає від недуги, хіба що у глибокій старості, бо більшість з них гине на полі слави».

Хоч Боплан і перебував на службі в шляхетської Польщі, з якою часто воювали козаки, однак про них він здебільшого пише з повагою і захопленням: «У них немає нічого простацького, крім одягу. Вони кмітливі і проникливі, дотепні й надзвичайно щедрі, не побиваються за великим багатством, зате дуже люблять свободу, без якої не уявляють собі життя. Задля цього так часто бунтують та повстають проти шляхтичів, бачачи, що їх у чомусь утискають. Таким чином, рідко коли минає сім чи вісім років, щоб вони не бунтували чи не піднімали повстання проти панів».

Точними деталями окреслює автор «Опису України» колективний портрет запорожців: «Вони добре загартовані, легко переносять спеку й холод, спрагу й голод, невтомні в битвах, відважні, сміливі чи, радше, одчайдушні, власним життям не дорожать...»

Докладно розповідає Боплан і про ратне мистецтво козаків, про те, як вони збираються в морський похід до Туреччини, будують свої легендарні чайки, яку тактику обирають.

Бопланові читачі дізналися з його книги й про географічні особливості України, її клімат, флору і фауну. Й особливо докладно він описав Дніпро, до якого горнулося населення української землі і з яким було нерозривно пов’язане козацтво. Тут — і пороги, і острови, і легенди... Ось, наприклад, добре відомий кожному, хто цікавиться історією козацтва, острів Чортомлик, оточений незліченною кількістю маленьких острівців. Це, пише Боплан, особливе місце. «Саме в цьому хаотичному місці козаки мають своє пристановище, яке зветься Військова Скарбниця. Всі ці острови навесні затоплюються водою, і лише та частина, де руїни, лишається сухою... Саме тут є місце, де нічого не могли б вдіяти і всі турецькі сили. Не одна їхня галера тут загинула, коли переслідувала козаків, що поверталися з чорноморського походу. Запливши в ті лабіринти, вони не могли знайти дорогу назад, а козаки завдавали їм доброго прочухана, стріляючи в них з очерету...»

Боплан розповідає, що козаки часто переховують під водою захоплені в турків гармати, а коли виникає потреба, дістають їх звідти й збільшують свою артилерію. Під водою, за його ж словами, переховують вони й великі скарби.

У книжці француза кожен знаходив для себе щось цікаве: історики — дорогоцінний матеріал про далеке минуле українського народу, географи — докладні описи й карти різних місцевостей нашого краю, етнографи — описи побуту й звичаїв його людності. Навіть кулінарні спеціалісти могли відшукати для себе відомості, які страви й у який спосіб готують українці.

Книжка Боплана допомагала Європі краще узнати Україну і її людей, а особливо ж — козацтво. Значення її на той час просто важко переоцінити. Та й сьогодні «Опис України» з цікавістю прочитає й українець, дізнавшись з книги багато того, чого він не знає.

 

Знайомтесь: книжка!

Марина Павленко Домовичок повертається

domovyhokЦікаво, а кумедний чоловічок подорослішав?

Детальніше...

Опитування №11

Чи є для Вас родинне читання радісною подією сімейного спілкування?

Так - 88.9%
Ні - 11.1%

Всього голосів: 9
голосування за це опитування закінчилось на: 07 трав. 2016 - 21:11
Банер