Національна символіка українського народу

PDF Print E-mail

Культура України

Автор: Михайло Федотів   

Українська державна символіка

Під час розкопок археологів на території України часто знаходять тризуб, який, на думку вчених, мав якесь важливе значення для котрогось із давніх слов’янських племен. Це міг бути або його символ, або знак влади вождя племені. Згодом у часи Володимира Святославича (його ще називали Володимиром Великим) тризуб з’являється на монетах Русі й стає князівським знаком, добре знаним і за її межами. Його разом із владою успадковують Володимирові наступники на престолі. Тризуб часто зустрічається на варязьких мечах (тих воїнів, які були на службі в київських князів), знайшли його і в гербі Анни Ярославни, доньки Ярослава Мудрого, королеви Франції. Цим знаком володарі руських земель скріплювали договори з іншими країнами, він стояв на поясах княжих дружинників.

Яке значення вкладалося в тризуб? Єдиної відповіді на це запитання серед істориків немає. Одні вважають, що він уособлював три стихії природи: повітря, воду й землю. Інші переконані: тризуб — це обожнення рибальського знаряддя (при цьому посилаються на те, що його знаходять і в інших країнах). Ще інші наполягають: це стилізоване зображення сокола. Є й версія про те, що він — відтворення предмета, схожого на булаву — символ влади. Усіх таких тлумачень — кілька десятків. Одне слово, єдиної загальноприйнятої точки зору в поясненні тризуба немає. Але вчені сходяться в головному: він найбезпосереднішим чином пов’язаний з княжою особою і символізує її владу. Тут ніяких суперечок бути не може.

Бували часи, коли тризуб на Русі зникав і замінювався двозубом (правління сина Ярослава Мудрого Ізяслава, князювання Святополка). Та потім він знову з’явився, коли на київському престолі сів Володимир Мономах, зайняв місце на монетах, документах і навіть речах побуту. Період роздроблення Русі на окремі самостійні князівства — період зникнення цього символу влади. Тільки де-не-де находять його на предметах удільних галицьких князів. На печатках Львова середніх віків бачимо три вежі, що, звичайно ж, пов’язано з давнім символом тризуба й своїм зовнішнім виглядом дуже нагадує його.

Тризуб повертається на наші землі після проголошення Центральною Радою Української Народної Республіки. Було це в листопаді 1917 року. Символ князівської влади Київської Русі з’явився на печатках і ділових паперах молодої Української держави — її законної спадкоємиці. Художник Василь Кричевський підготував проект герба з тризубом на ньому, який було затверджено в березні 1918 року. 22 січня 1919-го об’єдналися Українська Народна Республіка й Західноукраїнська Народна Республіка. Герб УНР став загальнодержавним гербом.

Після проголошення України радянською тризуб одразу ж зникає з усіх сфер побутування. Його — абсолютно безпідставно — називають націоналістичним символом. І тільки зрідка зустрічається він в організаціях та об’єднаннях української еміграції. І лише в роки перебудови цей символ знову відроджується на нашій рідній землі.

Другий національний символ українців — синьо-жовте знамено, яке теж без жодних на те підстав кілька десятиліть називали у нас націоналістичним і суворо забороняли сполучення цих двох кольорів навіть будь-де.

Прапори як сигнальні засоби з’явилися ще в далекі античні часи. Деякі вчені вважають, що спершу вони були одноколірні. А далі вже з’явилися різні поєднання барв. На знаменах часто зображалися небесні світила, хрести, звірі, різні речі. На прапорах Русі часів язичництва здебільшого були фантастичні тварини й рослини. А після прийняття християнства святі — архангел Михаїл, Георгій Побідоносець, Миколай Чудотворець та інші.

Прапороносцями в княжих дружинах були найкращі і найдужчі воїни, які високо над бойовими порядками здіймали знамено чи ставили його на узвишші й пильно охороняли, не даючи ворогові захопити чи повалити прапор. Знамено було справжньою воєнною святинею, йому поклонялися, мов великому божеству.

У той час, коли в Європі кожна держава мала чітко визначені кольори прапорів, у Київській Русі єдиного офіційного прапора не було. Кожен із князів мав свій окремий стяг. Скажімо, часто зустрічається червоне знамено із золотим тризубом або двозубом. Галицько-Волинське князівство мало блакитну корогву з зображенням золотого лева на ній. Пізніше в гербах західних земель України дедалі частіше зустрічається поєднання синього й жовтого кольорів. Ці ж барви переходять і в прапори міст.

Львівський мовознавець М. Рогович висловив цікаву версію про початки поєднання синього й жовтого кольорів. Він стверджує, що слово «хохол» (ним часто представники інших національностей називають українців) — тюркського походження. Воно створене з двох самостійних слів: «хох», що значить синій, голубий, небесний, та «юлу» — жовтий, золотавий. Оце поєднання, на думку мовознавця, й створило слово «хохол», тобто синьо-жовтий. Якщо це справді так, то русичі ще до навали кочівників мали в своїх символах ті два кольори. І, можливо, їх успадкувало Галицько-Волинське князівство.

Прапорництво на Україні зазнає особливого розквіту з виникненням Запорозької Січі. Кожен полк, сотня мають свій стяг. Окреме знамено призначається для морських походів козаків. Особливо популярний на Січі малиновий стяг із зображенням архангела Михаїла — небесного покровителя запорозької дружини. А поряд із малиновим зустрічаються жовті, зелені, сині з найрізноманітнішими зображеннями на них — сонця, місяця, зірок, звірів. Це було справді мальовниче видовище — козацьке військо, що виступає в похід під яскравими, різнобарвними прапорами. Кожен із них — справжній твір народного мистецтва.

Часто зустрічався на Січі синьо-жовтий прапор. Уважно подивіться кольорову репродукцію знаменитої картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». З-поміж інших знамен ви побачите на ній і синьо-жовте. Поєднанням саме цих барв характерні й герби тодішніх міст України. Такі ж кольори найчастіше були й у запорозькому одязі. Гурт козаків у святковому вбранні ставав справді яскравим і барвистим видовищем.

Зі зруйнуванням Січі й зникненням гетьманщини переживає занепад українське прапорництво. Зникає і синьо-жовте знамено. Відроджується воно аж у березні 1918 року, коли на засіданні Центральної Ради в Києві ухвалено Закон про державний прапор Української Народної Республіки. Щоправда, спершу він був жовто-блакитний. Ці кольори символізували чисте небо (синій) і житнє поле (жовтий), тобто мир. Після проголошення України радянською ті знамена зникли. Вони також зустрічалися лише в еміграції. І лише кілька літ тому повернулися до нас і гордо замайоріли на українській землі.

 

Знайомтесь: книжка!

Маргіт Ауер Школа чарівних тварин. Повний відпад!

shkola_zarivnyx_tvarynЧетверта книжка з серії «Школа чарівних тварин» німецької письменниці Маргіт Ауер із чарівними та кумедними ілюстраціями Ніни Дуллек,

Детальніше...

Опитування №11

Чи є для Вас родинне читання радісною подією сімейного спілкування?

Так - 88.9%
Ні - 11.1%

Всього голосів: 9
голосування за це опитування закінчилось на: 07 трав. 2016 - 21:11
Банер