У що вірили наші предки?

PDF Print E-mail

Культура України

Автор: Збірка «Дванадцять місяців»   
Збруцький ідол – Світовид

В українського народу збереглося багато повір’їв про воду, вогонь, місяць, блискавку, сніг тощо. За первісними уявленнями вогонь та вода, як і земля, також мали чудодійну силу: «Вода як візьме — другому дасть, а вогонь — то пропало». Люди шанували ці дві стихії, а тому застерігали: «З вогнем не жартуй, воді не вір», «Вогонь і вода добрі служити, але лихі панувати».

Існувало безл.ч повір’їв про світ рослин. Колись люди вірили, що папороть цвіте лише одну мить у ніч на Івана Купала (з 6 на 7 липня) і що той, хто зірве й збереже квітку папороті, буде щасливим, володітиме даром ясновиддя. Заклятим деревом вважалася осика, на якій завжди тремтить листя.

Тваринний світ викликав силу-силенну спостережень: розгадана поведінка тварин часом рятувала людям життя. Тварини чудово передбачають погоду. Надзвичайно цікаві повір’я та звичаї, пов’язані з коровою, конем, козою, собакою, котом. Одного східного мудреця запитали: «Чи правда, коли чорний кіт перейде дорогу, то мандрівника спіткає невдача?» — «Правда, — відповів мудрець. І додав: — Якщо цей мандрівник не людина, а миша».

Великий цикл повір’їв пов’язано із птахами. Особливо тут виділяються ластівка, зозуля, ворон (ворона), сова, а також домашні птахи — півень та курка. Наприклад, півень виконував роль домашнього оберега.

Кожна людина з дитинства й до старості перебуває в полоні традиційних уявлень народу, висловлених у піснях, казках, прислів’ях та приказках, легендах і переказах. До системи народної творчості входять і повір’я, які передають давні-предавні уявлення народу про природу, її явища, час, пори року, про людину та її діяльність.

Наші далекі предки вірили, що на небі існує стільки зірок, скільки людей на землі; що в кожної людини є своя зірка: як людина народжується, то в небі засвічується нова зоря, а як помирає, то зірка гасне, «падає».

Віддавна люди глибоко шанували землю, називали її: «мати», «свята земля», «годувальниця наша»; землею клялися. Землю уявляли живою істотою, яка відчуває біль; її не можна бити, обпльовувати... Згадаймо казкових богатирів, які втрачають силу, якщо відриваються від землі, і, навпаки, варто богатиреві полежати на землі, як до нього знову повертається незвичайна, фантастична сила. І нині в країнах Західної Європи — ФРН, Нідерландах, Бельгії та інших на дахах будинків можна досить часто побачити фігуру півня. Виникнення повір’їв, пов’язаних із півнем, пояснюється тим, що він уособлював світло й вогонь, був провісником сонця і дня, ворогом нечистої сили. Люди вірили: якщо в обійсті не мати півня, то заведеться сатана.

Подаємо повір’я про природу, про тварин, птахів.

Земля

Земля тримається на воді завдяки великій рибі: кожні сім років риба то опускається, то підіймається, тому бувають роки мокрі й сухі.

Землетрус буває тоді, коли риба, що тримає землю, перекидається на інший бік.

Не бий по землі, бо їй болить.

Сонце

Сонце — «цар неба», який вдень освітлює і зігріває землю, а вночі ховається за землею, «обходить» її і на ранок з’являється на сході. Сонце уособлюється у вигляді живої істоти... Сім’ю сонця складають місяць і зірки.

Не показуй пальцем на сонце, бо усохне палець.

Не дивись на сонце, бо станеш косооким.

Вогонь

Вогонь колись вважали святим і при ньому не сварилися.

На вогонь не можна плювати, бо поприщить губу, «вогники» будуть.

Веселка

Веселка — це зігнута труба, яка своїми кінцями усмоктує воду з морів, рік, озер і виливає у хмари. Вона всмоктує з водою все, що потрапляє: каміння, жаб, черв’яків тощо, а тому часто із хмар падає всяка всячина.

Це повір’я до того загальновідоме, що навіть хлопчаки, побачивши веселку, скажуть вам: «Утікайте, а то втягне вас дуга».

Папороть

Папороть цвіте лише одну мить у ніч на Івана Купала, а тому зірвати цю квітку дуже важко; тим паче, що її завжди охороняють від людей чорти. Той, хто бажає заволодіти квіткою папороті, мусить перемогти самого чорта. До заздалегідь приміченого куща папороті сміливець вирушає ввечері... Він розстеляє біля рослини скатертину, окреслює ножем навколо себе й навколо папороті... Після дев’ятої години чорт випробовує різноманітні засоби, щоб настрахати сміливця: стріляє в нього, кидає каміння, валить дерева, наїжджає кіньми... Сміливцеві не треба боятися загроз чорта і озиратися, бо чорт має силу тільки до кола, окресленого ножем. Опівночі папороть начебто зацвітає — і квітка вмить злітає на розстелену скатертину, яку відразу ж треба згорнути і сховати за пазуху.

Кінь

Дуже хороших коней любить домовик. Він заплітає їм гриву в кіски і їздить верхи цілу ніч у конюшні так, що зовсім заганяє, й кінь псується. А тому в конюшні разом з кіньми ставлять козла чи прив’язують до стелі вбиту ворону, сову або сороку: на них домовик і їздить.

Якщо в дорозі форкають коні, то мандрівників з великою радістю приймуть там, куди вони їдуть.

Якщо кінь, виїжджаючи з двору, почне упиратися чи спотикнеться, то буде невдача.

Кінь спить стоячи — на холод, лягає — на тепло.

Зозуля

Кажуть, що той, хто вперше навесні почує зозулю, проживе стільки років, скільки вона накує.

Першою летить у вирій і прилітає останньою зозуля. На це є дуже вагома причина: в зозулі зберігаються ключі, вона — ключниця вирію.

Гуси

Як летять дикі гуси, то треба підкинути угору трохи соломи й сказати: «Гуси, гуси, нате вам на гніздо!» Потім тую солому збирають, роблять із неї гніздо для квочки. Тоді квочка висидить стільки курчат, на скількох яйцях була підсипана. Жодного розбовтка не буде.

Не стукай, як сидить гуска на яйцях, бо позавмирають гусенята.

Лелека

Кажуть, що не можна руйнувати гніздо лелеки, бо тоді не уникнути нещастя. Лелека неодмінно спалить хату. Існує також повір’я, що те місце, де в’є гніздо лелека, дуже хороше й приносить велике щастя господарю.

Ластівка

Звиті ластівками гнізда в будинку віщують щастя, тому руйнувати їх не можна.

Яєць ластівки краще не чіпати, бо буде ряботиння.

Коли хтось хоче зігнати з лиця веснянки, нехай, коли вперше побачить навесні ластівку, тричі скаже: «Ластівко, ластівко! На тобі веснянки, дай мені білянки!»

Коли скупалась ластівка, то можна купатися всім.

 

Знайомтесь: книжка!

Полісся: енциклопедія, казка, гра

polissjaЩо нам відомо про Полісся? Столітні дуби, тремтливі осики, шовковий мох та синє дзеркало озер,

Детальніше...

Опитування №11

Чи є для Вас родинне читання радісною подією сімейного спілкування?

Так - 88.9%
Ні - 11.1%

Всього голосів: 9
голосування за це опитування закінчилось на: 07 трав. 2016 - 21:11
Банер