Ярчик і не підозрює, що найважливішою людиною у його житті стане маленька дівчинка, яку він випадково зустрів у крамниці.
Спочатку трохи сторожко і боязко, а чимдалі — тим легше і невимушеніше вони повністю змінюють життя одне одного. Вишня дізнається, а Ярчик по-новому відкриває для себе, якою важкою і водночас потрібною ношею є відповідальність, що таке справжня турбота і наскільки цінним є здобути чиюсь беззастережну довіру.
Це текст без віку – для дорослих, які ще не забули дитину в своїй душі або шукають її, і для підлітків, які відчувають дорослішання буквально на кінчиках пальців. «Вишня і Я» - про почуття і стосунки, про світ навколо і всередині.
«Це історія покинутої дитини і самотнього чоловіка, - каже Олексій Чупа. - І я вклав у цю книгу найбільше свого дитячого досвіду. У розмовах головних героїв (Ярчика та 6-річної Вишні) є багато моїх власних розмов з дитиною, що живе у мені. Насправді, цей свій текст я найбільше люблю, бо у ньому не змушений був писати про політичні/соціальні контексти чи про насильство, яким повне наше життя. У чомусь ця книжка ідилічна. І вона – дуже і дуже моя».
Чупа Олексій Вишня і Я: повість. – Львів: Видавництво Старого Лева. 2016. – 128 с.
|