Веселі віршики
|
Автор: Леонід Талалай
|
Летіло три,
Летіло три,
Летіло три сороки.
І сіло три,
І сіло три
На яворі високім.
І цілий день,
І цілий день
Кричало три сороки,
Що їх не три,
А тридцять три
На яворі високім. |
Веселі віршики
|
Автор: Cтепан Руданський
|
— Чого, брате, так збілів?
Що з тобою сталось?
— Ах, за мною через став
Аж сто вовків гналось!
— Бог з тобою!.. Сто вовків!..
Та б село почуло...
— Та воно пак і не сто,
А п'ятдесят було.
— Та й п'ятдесят диво в нас...
Де б їх стільки взялось?
— Ну, Іванцю, нехай так,
Але десять гналось.
— Та і десять не було!
Знать, один усього?
— А як один? Аби вовк!
Страшно і одного...
— А може, то і не вовк?
— А що ж то ходило?
Таке сиве та мале,
А хвостик, як шило. |
Веселі віршики
|
Автор: Юхим Чеповецький
|
Закульгав мій табурет, —
І таке трапляється.
То назад, а то вперед
Раз у раз хитається.
Кепська справа, та у домі
Є на те мастак відомий!
Клей в каструлі я розвів,
Замішав густіше,
Всипав дюжину гвіздків,
Щоб було міцніше.
Спершу капав клей потроху,
Потім геть залив підлогу.
Вислизати став із рук,
Перемазав все навкруг,
Переклеїв все підряд, —
Наробив біди — і рад!
Стіл приклеївсь до буфета,
Мамин шарф до табурета,
Крісло татка до стіни,
До дверей мої штани,
Ніж до ложки,
Плащ до ліжка,
Кіт приклеївсь до доріжки.
По стільцю мій клей розлився,
Й тут до мене друг явився,
На стілець усівсь дивак
І мені промовив так:
— Бачу я, що в тебе, друже,
Діло клеїться не дуже!.. —
Я дарма не тратив слів,
Я резонно відповів: —
Клей мій має добру пробу,
Можеш вірити мені:
Зі стільця устати спробуй —
Скажеш, клеїться чи ні! |
Веселі віршики
|
Автор: Оксана Сенатович
|
Торочив базіка всім:
— Я збудую диво-дім!
Торохтій допомагав —
Язиком дошки «тесав».
Теревенив пустомеля:
— Скоро будуть стіни й стеля!
Говорун клав на словах
З бляхи цинкової дах.
І патякало патякав:
— Полакую я все лаком!
Балакуха щебетала,
Нахвалялась, обіцяла
Для гостей спекти в печі
Пиріжки і калачі.
В дім без вікон і дверей
Талалай скликав гостей.
На гостину всі прийшли,
Проте дому не знайшли,
Ні дверей, ані стіни...
Он які балакуни! |
Веселі віршики
|
Автор: Валентин Кириленко
|
Сорока сіла на дубку
І ну кувать: — Ку-ку! Ку-ку! —
Неподалік ведмідь куняв
І на сороку: — Гав, гав, гав! —
Коли це прилетів ще й грак.
На всіх поглянув і: — Квак, квак! —
Зелена жабка, як почула,
У річку з подиву пірнула. |
|
|