«Казкова скарбничка І.Франка»: літня альтанка з хорошою книгою

«Життя,- говорив Франко, - мені мало всміхалося,

а діти були тим весняним сонячним проміннням, яке зігрівало моє серце».

З теплим сердечним почуттям, з батьківською любов'ю писав Іван Франко про дітей. За словами Михайла Коцюбинського, він «наче спочиває на дітях од моря сліз і горя, співцем якого він зробився». Іван Франко дуже тепло ставився до малечі. Це була любов, зіткана з найніжніших людських почуттів. Де б він не зустрічав дітей, завжди знаходив час з ними поговорити, послухати їхні розповіді.

Сьогодні ми слухаємо Івана Франка!

25 серпня о 14.00 у рамках проекту #Бібліотека_у_дворах центральна бібліотека для дітей запросила малечу на літню альтанку з хорошою книгою. Хорошою книгою для дітей цього разу стали казки Івана Франка. Діти з радістю знайомилися з різними виданнями казок Франка, впізнавали героїв казок, які вже були ними прочитані, гортали сторінки книжок. Більшістю голосів визначили, яку б сьогодні хотіли послухати казку.

Діти дізналися із розповіді бібліотекарів про Івана Франка і про його трепетне відношення до дітей, а потім слухали казку зі збірки "Коли ще звірі говорили". Хотіли ще! Проте бібліотекарі запросили дітей до бібліотеки, щоб вони взяли додому казки І.Франка та прочитали їх самі чи з батьками.

Казки Івана Франка сповнені українським буттям і українським характером. І це відчула малеча та при спілкуванні говорила, що казки їм зрозумілі та близькі. Вони вчать мудрості, винахідливості, вмінню спілкуватись.

На літній альтанці було небагато дітей, проте було дружно і тепло! Було казково!