Старий каштан

— Старий каштан за вікнами

клас затіня! — сказали.

І от, щоб стало світло нам,

його взяли й спиляли.

Тепер свої густі гілки

до нас не тягне дерево,

і не свистять для нас шпаки

у кроні на перервах.

Травневі вогники свічок

не спалахнуть на сонці,

і плід, неначе їжачок,

не вмоститься в долоньці.

І вже на стовбурі вгорі

не з’явиться ніколи

старе рівняння школярів:

«Олена плюс Микола»...

Щоб стало в класі світло нам, —

старий каштан спиляли...

Зробили ніби й правильно,

та в класі темно стало...