|
Автор: Івано-Франківська центральна міська дитяча бібліотека
|
|
Якби хтось поцікавився, чи вмієте ви читати, то, мабуть, кожен із вас дав би стверджуючу відповідь. Проте радимо не поспішати з висновками.
Всесвітньовідомий німецький поет Гете писав: “Люди і не здогадуються, яких зусиль і часу потребує вміння читати. Я сам на це витратив 80 років і все ще не можу стверджувати, що цілком досяг мети.”
Що ж означає вміти читати? Для цього не досить упізнавати букви і складати їх у слова. Головне – зрозуміти, про що говориться в тексті, яка його основна думка і як її розкриває автор.
Залежно від комунікативного завдання розрізняють кілька видів читання
- Переглядове читання. Переглядове читання дає найзагальніше уявлення про тему і коло питань, яки розглядаються у тексті. Це швидке вибіркове читання. До нього вдаються при первинному ознайомленні зі змістом нової публікації, щоб визначити, чи є в ній потрібна інформація, і вирішити, чи варто її читати.
- Ознайомлювальне читання. Це пізнавальне читання “для себе”. Так читають зазвичай художні твори, періодику, науково-популярну літературу, якщо вони не є предметом спеціального вивчення.
- Вивчальне читання. До цього читання вдаються, якщо виникає потреба якнайповніше і найточніше зрозуміти, критично осмислити й з певною метою відтворити наявну в тексті інформацію. Це вдумливе і неспішне читання, яке передбачає повторне перечитування окремих частин.
- Пошукове читання зорієнтоване на читання газет і спеціальної фахової літератури. Його мета – знайти в тексті конкретну інформацію.
|
«Сільський футбольний детектив» – кумедна й захоплива історія Мар'яни Тарнавської про малечу, яка розслідує загадковий скандал перед важливим футбольним матчем.
«Радість — всесвіту пружина, Радість — творчості душа, Дивна космосу машина Нею живиться й руша» Ода "До радості" Ф. Шиллер у перекладі М. Лукаша
"Опанас Заливаха належить до яскравих творчих особистостей, що височать над часом. Вони сповнені однієї думи, світяться і засвічують усе навколо себе" Євген Сверстюк
Критика називала його «філологом поезії», «ювеліром форми», поетом «розсудливого інтелектуалізму».