Мати |
| Автор: Іван Гнатюк | |||
|
Й зразу, хоч ще не встаю, Тільки спросоння погляну, Бачу матусю свою. Мати — досвітня пташинка, Здосвітку віч не зімкне, Ходить по хаті навшпиньки, Щоб не збудити мене. Мати — то сонечко рідне, Сонечко ясне, земне, Слово її заповітне Гріє і живить мене. Теґи:
|
| Тарнавська Мар'яна «Сільський футбольний детектив» : оповідання |
|
| Детальніше... |
|
|
|