Десять років тому українські лікарі винесли Юлі вирок: до свого вісімнадцятого дня народження вона має вмерти. Ця книга — своєрідний щоденник-сповідь, де кожен рядок — не уява авторки, а події з її життя.
Історія Юлі приводить нас у ті дні, коли їй здавалося, що нічого не можна змінити, коли вона не впізнавала свого обличчя й тіла, а руде волосся відбивалося в дзеркалі фіолетовим, впродовж однієї ночі змінивши колір... З дивовижною відвертістю та оптимізмом, який за таких обставин здається неймовірним, Юля розповідає, як заново вчилася любити життя і насолоджуватися ним, що є найважливішим, коли народжуєшся вдруге. Ця книга — не просто історія боротьби життя зі смертю, це ще й історія кохання. До чоловіка, до життя, до себе.
Ви колись замислювались, що б зробили, якби це був останній день вашого життя?.. Тоді ця книга для вас.
Юлія Пилипенко. Руденька. – Харків: Фоліо, 2016. – 218 с.
|
Фортуна, спадкоємиця славетного роду ясновидців, вивчає науку про потаємне, готуючись до іспиту під час ради.
«Радість — всесвіту пружина, Радість — творчості душа, Дивна космосу машина Нею живиться й руша» Ода "До радості" Ф. Шиллер у перекладі М. Лукаша
"Опанас Заливаха належить до яскравих творчих особистостей, що височать над часом. Вони сповнені однієї думи, світяться і засвічують усе навколо себе" Євген Сверстюк
Критика називала його «філологом поезії», «ювеліром форми», поетом «розсудливого інтелектуалізму».