День Героїв Небесної Сотні

Свято пам'яті встановлено на честь початку цього дня двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але згодом був скасований. Саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протесті акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Нехтування законодавчо закріпленими пріоритетами зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію між Україною та ЄС, викликала обурення українців. Подібний крок став можливий за надмірної концентрації влади в руках президента Віктора Януковича та «сім'ї» – подібне було б немислиме в країні з усталеними демократичними принципами. Для українського суспільства стало очевидним, що країна стрімко рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людини, тотальною корупцією, свавіллям правоохоронних органів, репресіями та терором. Саме це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України.

Події розгорталися стрімко і драматично – від мирних зібрань студентства – до масових мітингів, палаючих шин, «коктейлів Молотова» і бруківки, що стала зброєю в руках протестувальників. Але найтрагічнішим було те, що цього разу, на відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи вартувало українцям 106 убитих і понад 2 тис. поранених. І це була лише ціна 3-х місяців Євромайдану.

Обраний українським народом шлях хоч і важкий, але незворотний – події, які почалися біля монументу Незалежності ввечері 21 листопада 2013 року тривають і досі. Гідність не купиш за жодні гроші. Вона або є, або її нема. І українці – Небесна Сотня, воїни АТО, волонтери, кримські татари та українці, що сидять у путінських тюрмах – довели, що вона в них є. Свободу ж треба виборювати, а виборовши – відстоювати. Про це свідчить історія. І не тільки українська.

Мурал 19-річного героя Небесної Cотні

В Івано-Франківську з'явився мурал - портрет героя Небесної сотні Романа Гурика. Картина площею у 150 квадратних метрів займає усю стіну житлового будинку неподалік вулиці, названої на честь "майданівця".

Над зображенням місцевий художник Роман Бончук працював упродовж тижня. "Це нагадування про те, щоб ми не забували, що і для чого все сталося, за що люди боролися, за що гинули, щоб це не повернулося", - каже мешканець Івано-Франківська Василь.

Про Романа Гурика

Роман Гурик - Герой України,19 років, студент.

Роман із родини інтелігентів, в який панувала завжди духовність і взаєморозуміння, любов і злагода.

Він захоплювався біологією та астрофізикою, астрономією та психологією, вчив іноземні мови, навіть встиг здати екстерном іспити, коли вчився у 10 класі. Він був лідером, дуже допитливим, розумним і чуйним, вирізнявся серед своїх ровесників активністю та життєвою позицією. Мав загострене відчуття справедливості.

До Києва студент філософського факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника їздив кілька разів із батьком і сам. 20 лютого куля снайпера влучила у скроню, обірвавши життя і мрії Романа.

«Він поїхав до Києва, щоб зробити нашу Україну світлою, щоб в Україні панувало добро, не було зла, щоб люди одне одного поважали і щоб ніколи не йшли одне на одного зі зброєю», - говорив батько Романа під час прощання громади Івано-Франківська з героєм. Героям Слава!