|
 Як воно бути в «перехідному віці»? Звідкіля й куди саме ти «переходиш»? А чи можна нікуди не йти?
А оці «переходи» трапляються лишень із дітьми, чи й дорослі теж мають із тим халепу? Боюся, в тебе у голові ще тисячу й одне запитання окрім тих, що виникли в мене. На всі відразу не відповість жодна книжка. Але ось ця, як мінімум, переконає тебе, що твоїм близьким так само важко переживати «перехідний» вік, як і тобі. І так само весело.
Це книжка про всі оті «дорослі» речі, які раптом ВПЕРШЕ в житті трапляються саме з тобою — перший поцілунок, перша чарка віскі, перший міжнародний табір, перша вага відповідальності... І світ довкола раптом стає зовсім не таким простим, як здавалося вчора.
Але, виявляється, мама — така красива й впевнена в собі — теж колись не любила у собі геть усе, й нині їй зовсім не так легко на душі, як ти думала.Та найважливіше в «перехідному» віці — можливість опинитися в одній "ваговій категорій" із власною мамою. Бо, виявляється, близькість між рідними людьми теж може рости чи маліти з часом...Думаю, багатьом буде цікаво прочитати цю книжку, в якій спогади авторки та досвід її донечки сплелися в захоплюючу, інтригуючу та щиру розповідь.
Для підлітків.
Ірина Мацько Перехідний вік моєї мами: повість. – К.: ВЦ «Академія», 2017. – 128 с.
|
Нації, багатшої розмаїттям прикрас, годі знайти! Українці цінують красу, захоплюються вмінням майстрів і зацікавлено пізнають оздоби інших народів.
Час летить, і змінюється світ. Одне незмінне – віра в справжнє диво.
«Давно то було. Так давно, що і степи вже забули, заростили рани, заколосилися новими хлібами. Тільки тіні інколи зринають, зітхаючи.
"Опанас Заливаха належить до яскравих творчих особистостей, що височать над часом. Вони сповнені однієї думи, світяться і засвічують усе навколо себе" Євген Сверстюк