До 200-річчя від дня народження Євгена Гребінки

Новини,

Останні новини

Мальовничі пейзажі малої батьківщини органічно впліталися в його твори. Протягом всього життя він прагнув на землю своїх предків, завжди повертався сюди й саме тут знайшов свій останній притулок.

Про свою рідну землю Гребінка написав такі чудові рядки: «Уже я так думаю, що нема на світі кращого місця, як Полтавська губернія. І степи, і ліси, і сади, і байраки, і щуки, і карасі, і вишні, і черешні, і всякі напитки, і воли, і добрі коні, і добрі люди — усе є, усього багацько. А тих, мовляв, дівчат та молодиць!.. Одну списав покійничок Котляревський «Наталку Полтавку» та увесь світ звеселив...».

Державна діяльність

Українець Євген Гребінка був досить помітною особою в далекій і холодній столиці. «Тіло моє було в столиці (Петербурзі), а душа далеко — в рідному степу, під солом'яною покрівлею маленького будиночка». Маючи глибокі й ґрунтовні знання, викладав російську словесність у Дворянському полку, кадетському корпусі, у військово-навчальних закладах, учив слухачів мінералогії, ботаніки і зоології. Під кінець служби обіймав посаду в Міністерстві народної освіти Російської імперії.

У колі друзів

У Петербурзі Євген Гребінка знався з багатьма літераторами: Нестором Кукольником, Олександром Пушкіним, Іваном Тургенєвим, Іваном Криловим, Олексієм Кольцовим. Дружив із поетами Володимиром Бенедиктовим та Петром Єршовим – автором «Горбоконика». У нього в Убіжищі гостював Володимир Даль – упорядник «Толкового словаря живого великорусского языка». Мав дружні зв'язки з Г. Квіткою-Основ'яненком, П. Гулаком-Артемовським, Л. Боровиковським, В. Забілою. Сучасники знали і згадували Гребінку як чудового педагога, відзначаючи його добру вдачу і велику любов до літератури.

Творчий доробок

Євген Павлович Гребінка прожив коротке життя — всього 36 років. Та за недовгий вік він встиг зробити собі ім'я як в українській, так і в російській літературі, створивши поетичні та прозаїчні шедеври. За 15 років літературної діяльності Гребінка надрукував понад 50 повістей, романів і оповідань. Оглядаючи творчість цього письменника, можна подивуватись, що так багато встиг він написати за своє коротке життя. Це було якесь невгасиме горіння!

Творчість Євгена Гребінки відіграла важливу роль у становленні української літератури. Його мудрі байки, проникливі ліричні вірші й прозові твори пройняті співчуттям до простого народу.

Перше визнання й літературну славу письменникові принесли байки. Навіть такий вимогливий митець і критик як Іван Франко назвав Гребінку «автором пречудових байок».

Гребінка мав і неабиякий поетичний талант. Емоційна наснаженість і щирість більшості його поезій забезпечили їм широкий успіх. Окремі його вірші стали піснями, а популярний романс «Очи черные» співають в усьому світі, при цьому рідко хто згадує про автора, вважаючи твір народним. А який глибокий ліризм і життєва реальність закладені в «Українській мелодії» або в пісні «Молода еще девица я была»!

Мова творів Гребінки

Окремо варто поговорити про мову письменника. Його рядки читаються і сприймаються легко завдяки особливій плавності, ритмічності. Мові творів Гребінки притаманна мелодійність, чистота та почуття міри. І грубість, і суха манера викладу їй однаково далекі. Митець старанно уникав тих фонетичних та морфологічних огріхів, якими рясніли твори тодішніх представників українського письменства. Байки написані жваво, безпосередньо; словник мови Гребінки вражає розмаїттям, до того ж письменник охоче використовував барвисті і влучні народні вислови, від чого тексти набували особливої виразності.

Гребінка і Шевченко

Однією з найяскравіших подій в житті Гребінки було знайомство із юним Шевченком. Саме Гребінка брав активну участь у викупі Тараса із кріпацтва, підтримував його поетичний дар, надавав посильну допомогу коштами. Саме Гребінка познайомив Шевченка з відомими людьми Петербурга. Це була передова демократична інтелігенція, яка підтримувала поета морально і матеріально, опікувалася його долею, стежила за розвитком його поетичного і малярського талантів. Разом із Гребінкою Шевченко подорожував Україною, познайомився з його рідним Убіжищем.  Євген Павлович, не байдужий до таланту Шевченка, брав активну участь у виданні першого «Кобзаря» 1840 року. І за цей, ще не до кінця поцінований внесок у долю поета, Євген Гребінка заслуговує шани, поваги і доброї пам'яті.

Просвітницька діяльність Гребінки

Гребінка був засновником альманаху «Ластівка», який виходив у Петербурзі. У ньому друкували свої твори молоді письменники, вихідці з України.

Гребінка дбав і про піднесення освіти рідного краю. 1847 року він організував приходське училище для дітей села Рудки (тепер — Гребінківського району), надсилав для нього кошти. Про це й досі пам'ятають мешканці села.

Значення творчості

За рішенням ЮНЕСКО день народження Євгена Гребінки є однією зі знаменних дат у всьому світі. Це означає, що спадщина Є. Гребінки залишається не тільки документом минулого, але й несе світло гуманізму у сьогодення.

Національний банк України, продовжуючи серію «Видатні особистості України», 19 січня ввів у обіг пам'ятну монету номіналом 5 грн., присвячену поетові, прозаїку, авторові численних байок Євгену Павловичу Гребінці, який запровадив в українській літературі романтичні жанри — романси, пісні тощо, в тому числі неперевершені зразки любовної лірики.