9 листопада – День української писемності та мови

Новини,

Останні новини

Пропонуємо ознайомитися зі статтею відвідувачки центральної бібліотеки для дітей, нещодавньої студентки ІФТУНГУ за спеціальністю «Переклад» Ольги Томілової, яка досліджувала це питання у студентських колах.

«Заговори зі мною, щоб я тебе побачив».

«Заговори зі мною, щоб я тебе побачив», - так каже східна мудрість. Спілкування - це невід'ємна частина нашого життя. В нинішні хай-тек часи спілкування доступне у безліч способів. Крім повсякденного спілкування з рідними, друзями, колегами тощо, у Вас ще є можливість (яку Ви, звичайно, використовуєте:) спілкуватися у чатах, на форумах різних Інтернет сайтів, у соціальних мережах тощо. Ставлення до такого спілкування різне: хтось проводить незліченні години в соцмережах, хтось вважає це марнуванням часу. Так чи інакше беззаперечним залишається те, що таке спілкування існує і користується популярністю.

Особливість його в тому, що воно переважно письмове. У зв'язку з цим мене зацікавило питання: чи впливає таке віртуальне спілкування на реальне, тобто на нашу грамотність на письмі та правильність усного мовлення.

Вирішила організувати маленьке дослідження, долучивши до нього молодь.

В анкетуванні взяло участь 35 чоловік. Майже половина опитаних проводить час у віртуальному спілкуванні декілька годин на добу. На питання, яке мене найбільше цікавило: "Чи дотримуєтесь ви правил орфографії та пунктуації при спілкуванні online?", 60% відповіли: "Не завжди". 14% - "Ні", і лише 16% опитаних ствердно відповіли на це запитання. Для спрощення віртуального спілкування використовується скорочення слів, випускання розділових знаків, уникання великої літери, смайли.

Алла Коваль, автор багатьох досліджень з лінгвістики, вважає орфографічну грамотність ознакою доброго виховання людини. "Уявляєте, скільки часу й зусиль потрібно для того, щоб у дитини звичкою - другою натурою - стало і правильне вживання дефісу, і правильний вибір форми звертання, прохання та вітання".

Чи не робимо ми собі, своїй грамотності "ведмежу послугу", так легковажно обходячись з мовою?

На запитання "Чи використовуєте Ви нецензурні слова і жаргонізми?" тільки один з опитаних дав негативну відповідь. Решта використовує ненормативну лексику в усному спілкуванні, вживає рідко чи в особливих випадках.

Слово - це засіб найточнішого викладу думок та вираження почуттів. Тому стилістичні функції слова дуже різноманітні. В розмовному стилі (а отже і в спілкуванні on-line) молоді люди часто використовують жаргонізми. Звичайно не можна заперечити, що жаргонізм - це також слово. І що є такі випадки, коли і жаргоном треба скористатися! Адже як писав М. Рильський: "Вміння поставити саме те слово і саме на тому місці - невід'ємна прикмета доброго стилю". Але це мають бути радше випадки, ніж норма. Нещодавно я довідалась, що у цьому переконує не лише етика, а й психологія.

Ось які висновки психологів зустріла я в журналі "Країна знань":

• лайливі слова можуть бути симптомом розладу психіки
• вони негативно впливають на здоров'я не тільки того, хто лається, але й того, на кого спрямовані ці слова
• лайливі слова - це вербальна агресія

І ще одне: від лайки в'януть квіти.

Спілкування - явище особисте, і тільки Вам обирати, де і як спілкуватися, але варто все ж задуматись над виразом: "Заговори зі мною, щоб я тебе побачив"!

(Стаття була надрукована у газеті «Вперед» від 23 травня 2008 року)

Долучіться до обговорення, відповівши на запитання в опитуваннях, та залишайте свої роздуми у відгуках.