До 65-річчя від дня народження Анатолія Костецького

Новини,

Останні новини

Письменник умів говорити зі своїми малими читачами про найскладніші життєві проблеми – з повною серйозністю та гумором, але неодмінно – із любов'ю, взаєморозумінням та повагою. Він майстерно поєднував дитячі мрії та фантазії з реальним світом. Мабуть, тому, що й сам у дитинстві мав велику мрію – стати письменником, й ця мрія його здійснилася.

З дитячих років

Народився Анатолій Костецький 6 грудня 1948 року в місті Києві в учительський родині. Батько працював учителем фізики й математики, мати викладала російську мову та літературу. Маленький Анатолій часто був у школі з батьками, бо дитячих садочків тоді на всіх не вистачало. Хлопчик сидів за останньою партою, йому давали олівці, папір, книжечки, щоб чимось зайняти дитину. Тому в чотири роки він навчився читати, в п'ять – писати, а потім почав римувати. Коли вступав до першого класу, то в зошиті мав вже кілька віршів. А в п'ятому класі навіть отримав диплом за перемогу в шкільному конкурсі поезій, присвячених Т. Г. Шевченку.

Зі шкільних та юнацьких років

В школі вчився гарно, мав багато захоплень, займався спортом. Навіть отримав звання майстра спорту з плавання. Нелегкім завданням для Анатолія стало обрати професію. Тож так і не визначившись остаточно, він одночасно поступає у Київський політехнічний інститут і Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка на філологічний факультет. Вчився успішно у двох вузах, навіть стипендію отримував і там, і там. Та все ж обрав філологію – залишив політехнічний інститут.

Одинадцять років письменник працював викладачем Київського університету. У вісімдесятих роках залишив цю роботу: треба було знову робити вибір – наука чи літературна творчість.

Творчість

«Джміль про сонечко гуде» - перша збірка віршів А. Костецького. Вона вийшла у світ у 1972 році з благословення М. Стельмаха. Він сам зголосився бути редактором, сам заніс їх у видавництво «Веселка». З того часу письменник дарував дітям нові й нові твори. Чимало їх уміщено і в підручники для читання молодших школярів, і в їхню першу книгу – «Буквар».

Майже тисячу віршів для дітей написав А. Костецький. Ось назви деяких його збірок:

«Все про мене»(1977), «Лист до птахів» (1979), «Слово про матір» (1983), «Бюро знахідок» (1985), «Де літо живе» (1986), «Як будувати дитсадок» (1987). У цих дитячих віршиках, віршиках-загадках письменник ставить запитання, а відповідей не дає. Малі читачі нехай думають над ними разом із героями віршів.

Проза письменника наповнена добром, щирістю та правдою. Це і повісті-казки, і фантастично-пригодницькі повісті: «Все – як насправді», «Хочу літати» (1980), «Суперклей Христофора Тюлькіна, або Здавайтеся – вас викрито» (1984), «Мінімакс – кишеньковий дракон, або День без батьків».

Упродовж кількох років на радіо А. Костецький вів цікаву та пізнавальну передачу про історію написання відомих книг для дітей, відкривав для них багатий зміст світової літератури. Так народилася книжка про книги «Пригоди славнозвісних книг».

Визнання

Творчість А. Костецького відзначена преміями кількох українських конкурсів на кращу книгу для дітей.

А. Костецький – лауреат Державної літературної премії імені Лесі Українки, премії імені Миколи Трублаїні.

Закінчив свій земний шлях Анатолій Костецький 10 березня 2005 року.

Дорогі діти! А.Костецький залишив вам словесні скарби – твори, що промовляють до вас голосом Любові, Поваги і розумінням ваших потреб.

Хто не відкрив для себе ще письменника А. Костецького, поспішайте! Його твори чекають вас на бібліотечних поличках!