Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду... Доля не шкодувала йому страждань, але не пожаліла й втіх, що били із здорового джерела життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонах людських сердець все наново збуджуватимуть його твори. Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко».
Іван Франко
200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. А слова, написані ним, суголосні нашому сьогоденню. Вслухаймося, вдумаймося в Шевченкові рядки! Вони й сьогодні звучать так по-сучасному.
Про волю
Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!
І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі.
Про рідну мову
Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого. А серце б'ється – ожива, Як їх почує!...
Возвеличу Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово.
Пошли мені святеє слово, Святої правди голос новий! І слово розумом святим І оживи, і просвіти!
Про навчання
Якби ви вчились так, як треба, То й мудрість би була своя.
Учитесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь.
Про Україну
Свою Україну любіть, Любіть її... Бо время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть.
Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра, Добра святого.
І все-таки її люблю, Мою Україну широку, Хоч я по їй і одинокий...
Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине. От де, люди, наша слава, Слава України!
Розкуйтеся, братайтеся! У чужому краю Не шукайте, не питайте Того, що не має. І на небі, а не тілько На чужому полі. В своїй хаті своя правда, І сила, і воля.
Холоне серце, як згадаю, Що не в Украйні поховають, Що не в Украйні буду жить, Людей і господа любить.
Про мати, родину
У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим.
Чи є що краще, лучче в світі, Як у купі жити, З братом добрим добро певне Познать, не ділити?
Які б питання стосовно людського буття у нас не виникали, звертайтесь до Шевченка. Шевченкове слово і порадить, і розрадить, і навчить. Костянтин Станіславський писав: «Твори Шевченка переживуть віки і вічно будитимуть у серцях людей благородні, великі почуття». Тарас Шевченко живе в кожному українцеві: у наших справах, у наших словах і у наших серцях. Він не просто актуальний, він наше все! І сьогодні, святкуючи 200-річний ювілей великого Кобзаря, ми читаємо його вірші, співаємо його пісні, згадуємо все те, що він залишив нам в інтелектуальний спадок. Шевченко з нами і сьогодні. І так буде завжди. |