29 березня - 135 років від дня народження Марійки Підгірянки

Новини,

Останні новини

Народилася – 29 березня 1881 року в с. Білі Ослави на Івано-Франківщині. Мати - Теофілія – українка, дочка священика. Лагідна, людяна. Ці риси передалися Марійці. Батько - Омелян – поляк. За професією – лісничий. Незаможний. Досконало володів німецькою мовою, добре знав математику, біологію. Навчав донечку любити красу навколишньої природи, допомагав в оволодінні наукою. Дідусь - священик. Мав велику бібліотеку. Навчав Марійку читати й писати українською та кількома іншими мовами. Засіяв в онучці добірне зерно християнської доброти.

Мрія Марійки - з дитячих років мріяла стати вчителькою.

Реалізація мети:

1896 рік - екстерном склала в Коломиї іспити за восьмикласну жіночу школу.

1900 рук - екстерном склала іспити за жіночу вчительську семінарію. Отримала диплом на право вчителювати.

Робота

вчительки - 40 невтомних літ віддано школі. Вчителювала в різних школах Галичини і Закарпаття. Вона створила багато поезій для дітей, в яких зворушливо розповідала про весну і зиму, про птахів і звірят, працю і дозвілля дітвори, вчила малят любити свою рідну – Україну. Ці вірші потрібні були їй на уроках. За їх допомогою діти вчилися грамоти.

Громадська діячка - брала активну участь у роботі товариства «Просвіта», «Українська бесіда», «Рідна школа». Вона ініціатор і засновник двотижневика «Український вчитель». Організовувала драматичні гуртки, хори, гуртки крою та шиття, домашньої господині в селах Прикарпаття. Ця громадсько-культурна діяльність принесла Марійці Підгірянці заслужену славу і повагу.

«Я самоук, несміле дитя Підгір'я. Списувала, що мені старі ліси розказували, та не знаю, чи зрозуміла добре смерекову мову. ... писала, бо чула душевну потребу вилити на папір ті враження, якими напувала мене краса природи»...

Марійка Підгірянка

Творча спадщина

Поетичні збірки – першу збірку поезій «Відгуки душі» (1903) благословив на довге життя І. Франко. А потім з-під її пера вийшли таки збірки: «Безкінечні казочки», «Грай, бджілко», «Ластівочки», «На чужині», «Ростіть великі», «Школярики йдуть».

Поеми - «Мати-страдниця», «Олександру Духновичу», «Князь Лаборець».

П'єси - «Сон на могилі», «В чужому пір'ю», «Вертеп», «Гостина св. Миколая на Прикарпатській Русі».

Оповідання - «Малий Василько».

Пісенна творчість

Композитори складають пісні на її слова. Й. Кишакевич поклав на музику вірш «Ой не нам в кайданах ходити», С. Людкевич – поезію «Складаємо присягу». Цей твір згодом став учительським гімном.

Перекладацька діяльність

Володіла багатьма мовами. Перекладала з англійської, німецької, польської, чеської, данської мов. Українські діти читали твори Р. Тагора, Д. Дефо, Й. Кожішека, Я. Паразінської в перекладах Марійки Підгірянки.

Померла 17 травня 1963 року у Львові. Похована на Личаківському цвинтарі.

Твори Марійки Підгірянки для дітей

Віршовані казки та віршики для дошкільного та молодшого шкільного віку:

«Безконечні казочки», «Лисиччина штука», «Осіння казка», «Киці дім», «Про кота Воркота», цикл «Відгадай», «Мої пісні», «Грай, бджілко», «Ростіть великі», «Ранкові зустрічі», "Безконечні казочки", "Працьовита дівчинка", "Розмова про сонце", "Школярики", "Бабине літо", "Різдвяна зірка", "Літній дощ", "Співанка про місяці", "Розмова зірки з місяцем", "Голосні звуки".

Барвисте і самобутнє поетичне намисто Марійки Підгірянки! Воно й сьогодні здатне порадувати спраглих на щире й талановите художнє слово – не тільки дітей, а й дорослих. Воно вчить малят, «як зло оминати, а добро чинити». Дорослим дає повчальний приклад, як у найнесприятливіших умовах слід боротися і працювати для майбутнього свого народу.

Творчість поетеси – то справжня материнська енциклопедія, на якій виховувалися і виховуються цілі покоління. Поет Дмитро Павличко добре сказав, що слово поетеси Марійки Підгірянки серед чесних людей не пропаде ніколи.

У творах для дітей авторка щедро використовує фольклорні мотиви, її вірші ніжні і легкі, часто нагадують українські народні пісні. Ці тексти національно марковані, яскраві, доступні для розуміння маленьких школярів, що сприяє формуванню насамперед національно-мовної особистості. Поезія Марійки Підгірянки як кришталева вода, що втамовує спрагу, робить читачів добрішими, душевно багатими.

Її щирі мелодійні вірші допоможуть дітям краще запам'ятати букви, засвоїти арифметичні дії, пізнати різноманітні явища природи. Ці книжечки - для дітей, яких поетеса палко любила до кінця свого життя.

Поема «Мати-страдниця»

Шлях «Мати-страдниці» до українського читача дуже довгий. Цей твір уперше надрукували 1922 р. у Філадельфії, а 1929 р. він вийшов у Львові в серії «Золота бібліотека». 1984 році поема виходить у Словаччині в першому номері журналу «Дукля». І аж у 1989-му прикарпатський читач зміг прочитати цю прекрасну поезію в галузевій газеті лісівників «Лісовий комплекс». Потім, після схвальних відгуків читачів, її вже друкували районні газети Надвірної, Тлумача. У 1992 р. поема ввійшла до книжки «Зіллюся з серцем народу» (Ужгород).

Події у творі — це одна зі сторінок життя західноукраїнських вигнанців під час Першої світової війни, коли тисячі галичан померло в концентраційних таборах з голоду і від епідемій. Сповідь страдниці становить 12 пісень, що написані у формі голосіння.

Приходьте до бібліотеки. Твори Марійки Підгірянки чекають на Вас!

Вшанування пам'яті Марійки Підгірянки

У Івано-Франківську є вулиця Марійки Підгірянки та ляльковий театр імені Марійки Підгірянки.

За роки незалежності побачили світ у видавництвах Києва, Ужгорода, Коломиї, Івано-Франківська книжечки Марійки Підгірянки «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко мій маленький», «Безкінечні казочки», «Зіллюся з серцем народу», «Краю мій, рідний», «Учись, маленький», «Три віночки», «Мелодії дитинства», «Мати-страдниця».

2009 року син поетеси Маркіян Домбровський фінансово допоміг видати найповніше зібрання творів Марійки Підгірянки великим томом «Для Вкраїни вірно жиймо» («Нова зоря», Івано-Франківськ, 2009).