Виставка «Вишиванковий розмай»

Новини,

Останні новини

Цим рушникам вже літ і літ!

Моя їх мама вишивала.

Щоб став добрішим білий світ,

У кожен хрестик серце вклала.

Г.Костів-Гуска

Експонатами для виставки стали речі з родинних колекцій працівників дитячої бібліотеки: П'ясти Марії Михайлівни, Митник Марії Володимирівни, Атаманюк Лесі Володимирівни, Швець Галини та вишивальниці Кудли Марії Федорівни. Рушники та вишиванки, з любов'ю та доброю енергетикою вишиті жінками, віддавали у виставкові дні радість, сонце, злагоду та позитив всім відвідувачам бібліотеки, глядачам виставки, працівникам. Адже вишиванка - оберіг від усього лихого, символ краси та міцного здоров'я, а також щасливої долі. Вона символізує родинну пам'ять, вірність та любов у сім'ї.

Вишиванка у наш час

За останні кілька років популярність вишиванок значно зросла. Патріотизм населення України досяг небувалих за роки незалежності масштабів. Це проявляється і у збільшенні кількості людей, які намагаються носити національне вбрання. Вишиванку можна вважати одним із символів, яким українець може вирізнятися серед інших націй світу. Сорочка з візерунками слугує ознакою приналежності до свідомої спільноти.

Коли відзначається Міжнародний день вишиванки

Міжнародний день вишиванки відзначається в третій четвер травня. Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.

Хто започаткував День вишиванки

Свято сорочки святкується з 2006 року. Ідея зародилася у студентки факультету історії Чернівецького національного університету Леси Воронюк. Вона запропонувала у 2006 році відсвяткувати Міжнародний день вишиванки. Студентку надихнув її знайомий, який завжди надягав сорочку. В 2006 році у вишиванки одяглися кілька студентів та викладачів університету. Наступного року свято вишиванки відзначалось лише у Чернівецькому національному університеті. Однак вже за рік воно поширилось на всі навчальні заклади України. З роками це свято переросло у національне. Згодом цей день розрісся до світових масштабів. До свята вишиванки у 2015 році долучилися 38 країн світу, а у 2016 – 50 країн світу.

Люди у День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.

Вірш про материнський рушник

Материнський рушник

О.Лабаги

Вибирала нитки, довго вибирала,

Мати своїм дітям долю вишивала.

Дібрати хотіла всі нитки барвисті,

Щоб була та доля, як джерельце, чиста.

Затягнула мати жовту нитку в голку,

Вишивала житнє і пшеничне поле,

У полях волошки, немов очі мами,

Лагідно сміються і не сплять ночами.

Дуже вправно голка далі працювала,

В голубому небі сонце вишивала.

Промені яскраві до землі упали,

Щоб тепло і ласку завжди діти мали.

Ось червона нитка ще стежок поклала,

І в пшеничнім полі маки запалали.

Грають проти сонця кетяги калини,

Мовби кажуть: «Згадуй про свою родину».

Немов жар палає нитка на долоні,

Гордо вишиває квіти ті червоні.

Хай цвітуть троянди в світі без вагання,

Щоб пізнали діти справжнєє кохання.

Щоб не забували про батьків ніколи,

Мати вишивала грядку матіоли.

Ніжні чорнобривці, айстри волохаті,

Щоб вертались діти в материнську хату.

А зелена нитка виткала любисток.

Хай дітей боронить від людей він злісних.

Щоб не зустрічалось на шляху в них лихо,

Не забула мати вишити осику.

Узяла у руки ниточку найкращу,

Вишила стежину, щоб вела до щастя.

Материнські руки зовсім не зболіли,

Бо найліпшу долю дітям дать хотіли.

Лише темних ниток мати не чіпала,

Щоб ніколи лихо діток не спіткало.

Материнське серце зіркою світилось,

Щоб ніколи плакать дітям не судилось...

Добирала нитки, довго добирала,

Вправними стежками долю вишивала.

Простелить хотіла рушничком з порогу,

Щоб була в майбутнє світла в них дорога.