«Блискучий розум, що поєднує глибокодумність філософа з силою геніального поета»: до 270 років від дня народження Йоганна Вольфганга Ґете |
Останні новини |
Автор: Івано-Франківська центральна міська дитяча бібліотека |
Середа, 31 липня 2019 09:17 |
Видатний німецький письменник, філософ, учений Йоганн Вольфганг Ґете за силою впливу, який він мав на розвиток європейської цивілізації, подібний до титанів епохи Відродження. Вже в молоді роки Ґете вважали генієм, а на схилі років шанобливо називали «олімпійцем» (тобто богом з Олімпу). Напівжартома про нього говорили, що «природа захотіла дізнатися, якою вона є і... створила Ґете». Максим Рильський охарактеризував Ґете як людину, яка «поставила собі метою охопити за свій смертний вік усе людське життя в його безмежній розмаїтості, увесь світ, усю природу з безконечним багатством їх фарб, тонів і ліній». «Найбільшим велетнем людського слова» називав його Іван Франко, а Василь Стус зізнавався: «...мудрішого автора я не знаю. Може, і не читав у житті». Трохи біографії"Двадцять восьмого серпня 1749 року, опівдні, з дванадцятим ударом дзвону, я з'явився на світ у Франкфурті-на-Майні. Розташування сузір'їв сприяло мені...", - писав Ґете про своє народження в автобіографічній книзі "Поезія і правда" Поет був переконаний, що розташування планет впливає на долю, і у Всесвіті кожному випадає особливе місце, тому що людина - суттєва частка космосу. Ґете вірив у свою зірку і з усіх сил сприяв щасливому призначенню. І були підстави вірити, адже народилася дитина без ознак життя. Повитуха довго розтирала новонародженого вином, доки дитина не почала кричати. Саме таким був прихід у життя видатного німецького і європейського поета-просвітителя Йоганна Вольфгана Ґете, який своє життя присвятив служінню людям, проголошуючи, що гідність людини не в її родоводі, не в багатстві, а в ній самій – в її особистості, таланті, вчинках. «Треба кимось бути, щоб щось створити», - писав він. Гете - у найкращих своїх творах - це найдовершеніший зразок мислення в образах. «Зовнішність поета була так само значущою, як слово у його творах, і постать була так само гармонійною, ... і по ньому, як по античній статуї, можна було вивчати античне мистецтво. Очі були спокійні... Час укрив його голову снігом, але не зміг схилити її. Він продовжував тримати її гордо й високо, а коли говорив, то здавалося, що йому дана можливість пальцем вказувати небесним зорям шлях, яким вони мають рухатися...» Уже в ранньому віці він знав, що має створити щось виняткове: «Що стосується мене, то я виразноусвідомлював, що повинен створити щось особливе; проте, як саме я маю це здійснити, мені не було відомо... Але я не заперечую, що, коли я думав про бажане щастя, в моїй уяві з'являвся образ лаврового вінка, який прикрашає голову поета». Його заповнене різноманітними заняттями й пошуками життя було суворо підпорядковане внутрішній дисципліні. Він вибудовував свою біографію за ретельно обміркованим і тільки йому відомим планом. Юрист, художник і поетЗа волею свого батька він вивчав право в Лейпцигу, проте ця професія не могла зробити його щасливим. Заняття з права наводили на нього нудьгу. Таким чином, Іоганн Вольфганг Ґете зацікавився лекціями з поезії Крістіана Фюрхтегота Геллерта. Проте його професор не оцінив цього захоплення. Протягом трьох років, він брав уроки малювання у художника Адама Фрідріха Озера. Навчання в Лейпцигу настільки стомлювало його, що у нього почалася психологічна криза й проблеми із здоров'ям, які мало не примусили його повернутися в рідний дім у Франкфурті. Свої перші опубліковані вірші Гете написав у 16 років. Вони були присвячені господарській дочці Анні Катаріні Шенкопф на прізвисько Кетхен, яка була старшою за нього на три роки. Вона була його першим великим коханням, яке, проте, згасло два роки потому. Його роман «Страждання юного Вертера» приніс 23-річному авторові першу славу. «Страждання юного Вертера» після першої публікації всього за кілька років були перекладені багатьма європейськими мовами. Перше видання роману вийшло восени 1774 року і було представлене на книжковому ярмарку в Лейпцигу, де відразу ж стало бестселером. ТворчістьҐете написав 1600 віршів, 54 віршові та прозові п'єси, три великі поеми, чотири романи, понад 2000 афоризмів, приказок і повчань (віршами та прозою), величезну кількість наукових, філософських, естетичних, літературно-критичних статей, мемуари, щоденники; перекладав із французької та італійської літератур. Знамените веймарське видання творів Гете (1887—1919 pp.) складається із 143 томів. Свій головний твір Ґете писав впродовж 30 років: в 1808 – виходить перша частина трагедії «Фауст». Кінець роботи над «Фаустом» припадає на 1831. Ґете й театрВін здійснив реформу театру у Веймарі: розділив оперу і драму, докорінно змінив репертуар, багато уваги приділяв вихованню талановитих виконавців. Його діяльність мала виключне значення для розвитку німецького театру. Ґете відкрив театральне училище і сам розробив основні правила акторської гри, побудовані на музичних законах, де кожній ролі відповідала певна тональність. Він намагався піднести соціальний стан акторів, до яких у суспільстві ставилися, мов до циган. Навіть архітектурний проект будинку нового театру поет розробив Сам, всупереч уподобанням свого володаря. Як міністр культури, Ґете, крім театру, керував університетом, створював нові культурні заклади на території країни. Ґете -учений
Державна службаУ 1775 році Ґете стає міністром в уряді Карла-Августа. Він мав широкі повноваження: контролював фінанси, стан доріг, просвітництво. За свої успіхи на цьому поприщі отримав сан дворянина, а 1815 році стає першим міністром в уряді. Успішна державна служба не заважає займатися творчістю. Ґете починає трудитися над «Фаустом». Паралельно з державною службою та літературною працею Ґете вивчає фізику, ботаніку та природничі науки. Хоббі
ДивацтваҐете працював тільки в герметично закритому приміщенні без найменшого доступу свіжого повітря. Гете терпіти не міг гавкоту собак і запаху тютюнового диму. Медаль Й. В. ҐетеМедаль Й. В. Ґете заснована у 1951, а у 1975 визнана офіційним орденом ФРН. Нагороджують нею за видатні заслуги у галузі міжнародного співробітництва та популяризації німецької мови. 28 серпня 2016 у Веймарі письменник Юрій Андрухович отримав медаль Ґете. Тема нагородження - «Міграція культур – культури міграції». В повідомленні інституту про нагородження йшлося про таке: "Юрій Андрухович перекладає німецьких поетів на українську мову, таким чином прокладаючи для місцевого читача новий шлях до німецьких класиків. Своєю власною письменницькою діяльністю він знайомить німецьку публіку з літературними теренами своєї Батьківщини. Центральними темами в його літературі постійно виступають процеси переміщення і міграції Європою". Юрій Андрухович так відреагував на цю подію: «Насправді мені не подобаються ні ордени, ні медалі, і я кілька разів чемно відмовлявся від подібних висувань і пропозицій. Але тут мене все-таки повалив сам по собі Ґете. Я мало знаю таких людей, як він, які б змістовно та гармонійно прожили довге життя. Довге творче, плідне в усіх розуміннях життя. Тому я подумав: «Ну добре, якщо мені ще будуть якісь там медалі, ордени пропонувати, я все одно буду відмовлятися, але один виняток у своєму житті я зроблю, тому що це така виняткова особа». |
«Три янголятка»: Різдвяні історії Бруно Ферерро |
Сім чудових історій для наймолодших читачів від відомого священника-письменника отця Бруно Ферреро. |
Детальніше... |