Великий піонер американської літератури: до 230-річчя від дня народження Джеймса Фенімора Купера

Останні новини

15 вересня виповнюється 230 років від дня народження Джеймса Фенімора Купера (1789-1851), американського прозаїка.

Майбутній американський письменник з'явився на світ в 1879 році в місті Берлінгтон (штат Нью-Джерсі) в сім'ї хлібороба. Його батьки були заможними і змогли дати синові гідну освіту: спочатку він навчався у місцевій школі, а згодом відправили в Єльський коледж. Але навчання в коледжі не дуже припало до душі юному Куперу, і в 17 років він йде на морську службу. Спочатку Джеймс служив моряком на торговому кораблі, після на військовому. Майбутній письменник плавав по Великим Озерам, Атлантичному океану. Під час подорожей Фенімор відкрив для себе світ, набрався життєвого досвіду. У 1810 році помирає батько Джеймса, і він завершив свою морську кар'єру, отримавши в спадок пристойний на той час спадок. Через рік Фенімор Купер одружується і починає вести осілий спосіб життя, оселившись в містечку Скарсдейл. У 1821 році він написав свій перший твір «Обережність». Продовжуючи літературну діяльність, письменник написав патріотичний роман «Шпигун», в якому висловив інтерес до війни за незалежність, що проходила в Америці. Його книги швидко стали популярними в усьому світі. Джеймс в 1826 році відправляється в «літературне турне» Європою. Тривалий час він проживав у Франції і Італії, цікавлячись Старим і Новим Світом. В Європі романіст написав романи на морську тематику – «Морська чарівниця», «Червоний корсар», а також захоплюючу середньовічну трилогію «Кат», «Гейденмауер», «Браво». Після 7 років, проведених в Європі, Фенімор Купер повертається в Америку і спостерігає таку картину: промисловий переворот знищив патріархальні відносини в суспільстві, а в мисленні людей головним пріоритетом стали гроші. Письменник назвав це явище моральним затемненням і намагався закликати співгромадян до боротьби з перекрученою моральністю. Але американські буржуа закинули Куперу звинувачення в зарозумілості, відсутності патріотизму і літературного таланту. Після такого фіаско письменник усамітнюється в селищі Куперстаун, продовжуючи писати історичні та публіцистичні романи про місто Нью-Йорк і військово-морський флот США.

Письменник помер у вересні 1851 року. Найвідоміші твори Фенімора Купера – «Піонери», «Звіробій», «Слідопит», «Останній з могікан», «Прерія».

За життя Ф.Купер написав 33 романи (за рік - 1, 2 або й 3 романи), декілька томів публіцистичних і путівних нарисів, памфлетів, історичних пошуків. В історію світової літератури він увійшов як творець американського соціального роману.

Цікаві факти

• У літературу Джеймс Фенімор Купер прийшов, як це найчастіше буває, випадково і жартома. У 1811 році Купер одружився на француженці Делане. Вона любила читати книги. За легендою, Джеймс читав своїй дружині роман вголос і зронив фразу, що може написати і сам не гірше. Делана посперечалася з чоловіком на цей рахунок. І Фенімор через кілька тижнів написав роман під назвою «Обережність».
• Перший роман автора «Обережність» був опублікований анонімно. («Пересторога»)
• Купер був 12-ю дитиною з 13-ти в сім'ї.
• У самого Купера було 7 дітей, 2-е з яких померли в ранньому віці.
• У 1826 році Джеймс взяв подвійне прізвище Фенімор-Купер на честь родичів по материнській лінії. Згодом у прізвищі зник дефіс.
• Роман «Останній з могікан» вважається шедевром.
• У 13 років автор був зарахований в Єльський університет. На третьому курсі Купер був виключений через деякі трюки. Він підірвав двері одного учня і прив'язав в кімнаті для читання осла.

«Американська одіссея» Ф. Купера

• Він написав 33 романи різних за тематикою і характером проблем, що в них підіймались.
• Історичну класику Купера і найкращу частку творчого спадку складає всесвітньо відома пенталогія: цикл з п'яти романів, присвячених темі життя в прикордонних з індіанцями районах американського заходу.
• Цикл з п'яти романів ще називають «американською одіссеєю». Їх внутрішньо об'єднує наскрізний образ героя на ім'я Натті Бампо, постійним супутником якого в 4-х з п'яти романів виступає також індіанський вождь на прізвисько Чингачгук, тобто Великий Змій. Натті Бампо у романах Ф.Купера мав багаточисельні прізвиська: Звіробій, Слідопит, Соколине Око, Шкіряна Панчоха, Довгий Карабін.
• Перший роман циклу «Піонери, або біля витоків Саскуханни» побачив світ у лютому 1823 року. Успіх нового роману був більш ніж переконливим: перший американський тираж — три з половиною тисячі примірників — був розкуплений того ж ранку. Події, описані в романі, відбуваються в 1793-1794 pp. в штаті Нью-Йорк, тобто у тій місцевості, де мешкала родина Куперів. У центрі роману — конфлікт старого мисливця Натті Бампо та його відданого друга Чингачгука із суспільством американських цивілізаторів.
• Наступний роман циклу — «Останній із могікан» з'явиться через три роки. Його задум, як розповідають, виник у Купера під час оглядинводоспаду Гленн, який славився прихованими у його скелях печерами. Один із супутників Купера зауважив, що тут могла б трапитись якась цікава романтична пригода. Купер пообіцяв, що вона обов'язково тут трапиться. У його новому романі, щоправда, за обставин, не вельми романтичних. у цих печерах будуть переховуватися переслідувані ірокезами англійці та їхні добровільні помічники — знайомці з першого роману — Натті Бампо та Чингачгук, до яких приєднається ще й син Великого Змія — Ункас, — останній із могікан.
• Доля Натті Бампо, очевидно, настільки зацікавила Купера, що другий роман циклу ще не встиг вийти з друку, як письменник уже почав писати третій. Він називався «Прерія» і з'явився через рік після другого, у 1827 році. «Прерія» продовжила «Піонерів», а не «Останнього з могікан» і описувала події, які відбулися через десять років після того, як помер Великий Змій, а старий Натті Бампо вирушив далі на захід.
• Дописавши третій роман циклу, Купер мав намір поставити на цьому крапку. Тим більш, що у цьому останньому романі Натті Бампо помирає. Але через 13 років Купер знову повернеться до свого задуму, як кажуть, через те, що давно вже мріяв сполучити з індіанською морську тематику, якій у його творчості був присвячений окремий цикл романів. Так, був написаний «корабельно-озерний роман за участю дикунів», який отримав назву «Слідопит, або Внутрішнє море», і став четвертим у циклі романів про Натті Бампо. Події цього роману відбуваються невдовзі після подій, описаних в «Останньому з могікан». Читач знову зустрічається тут із Бампо та його вірним товаришем Чингачгуком, котрі цього разу вступають у двобій зі своїми ворогами на березі та острівцях озера Онтаріо. Крім того, Бампо потрапляє тут ще й у справжню романтичну історію. Він закохується у юну Мейбл, доньку англійського сержанта Дунхема. Проте, сержант гине, Мейбл виходить за іншого, а Бампо і його незмінний супутник Чингачгук продовжують свої мандри лісами дикого заходу.
• «Слідопит» з'явився у 1840 році. Кілька місяців по тому Купер проїжджав берегами озера Отсєго, — того самого озера, поблизу якогорозгортаються події першого з романів наттібампівського циклу. Як пригадує його донька, Сюзанн, він замилувався чарівним краєвидом, який відкривався з берегів озера. Саме тоді він і зронив: «Я мушу написати ще одну книжку про наше маленьке озерце!» В 1841 р. з'явився заключний роман індіанського циклу, який отримав назву «Звіробій, або Перша стежка війни». Його події на півтора десятка років передують подіям «Останнього з могікан» і переносять читача в роки молодості Натті Бампо. Це час, коли він тільки-но стає на стежку війни, вперше вбиває людину, відчуває гіркоту перших втрат. Пліч-о-пліч з ним веде боротьбу і його, тут ще також молодий, друг — Чингачгук Великий Змій.
• Якщо розмістити романи Купера не в порядку їх написання, а в порядку взросління героїв, то це буде так: «Звіробій» — 1740-1745 «Останній з могікан» — 1757 «Слідопит» — 1758-1759 «Піонери» — 1793-1794 «Прерія» — 1805.

Цитати

• Книги, як і зброя, мають силу рятувати чи руйнувати.
• Куля, що пролетіла за дюйм від цілі, така ж даремна, як та, що не вилітала з дула.
• Найрідкісніша річ, яку можна знайти на землі, — це по-справжньому справедлива людина.
• Неробство — не відпочинок.
• Поганий той радник, який сам не слухає чужих порад.
• Сила завжди права.
• Страх робить розумних дурнями і сильних — слабкими.
• Що простіше людина висловлюється, то легше її зрозуміти.
• Язик не завжди спроможний висловити те, що бачить око.