«Навіки молоді герої Крут»: хвилинки пам'яті

Останні новини

29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки

власною кров'ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під Крутами.

Саме тоді на Чернігівщині недалеко від залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, добровольчий Студентський Курінь, що складався із 300 юнаків: студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного Українського Народного Університету та гімназисти Київських гімназій, відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили у нерівний бій із більшовицькими військами, чисельність яких налічувала близько 5 тисяч.

Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.

Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва.

«На Аскольдовій Могилі

Поховали їх...

Тридцять мучнів-українців

Славних, молодих...»

П. Тичина «Пам'яті тридцяти»

За кілька тижнів після бою під Крутами М. Грушевський писав: "Недаремно пролилася кров тисяч українських інтелігентів та молоді, коли вона принесла духовне визволення від найтяжчого і найшкідливішого московського ярма: добровільно прийнятого духовного закріпачення!"

В центральній бібліотеці для дітей відбулася хвилинка пам'яті «Навіки молоді герої Крут». Бібліотекарі біля книжко-ілюстративної виставки «Передзвони століть» нагадували читачам про трагічні події нашої історії та проводили огляд літератури за темою. Поличка «29 січня – День пам'яті героїв Крут» містить газетно - журнальні матеріали про Крути та художні твори, у яких знайшла відображення героїка Крут. Читачам пропонувалися твори Павла Тичини, Євгена Маланюка, Олександра Олеся, Олега Ольжича, Оксани Лятуринської, Людмили Старицької-Черняхівської, Богдана-Ігора Антонича, які відтворили у слові «славу Крутів, Найсвятіше з наших бойовищ!» (Б-І. Антонич)

Не забуваймо героїв Крут! Вони для нас як символ героїзму та відданості юнацтва. «Чим вищий п'єдестал побудуємо для тих, що стали символом наших визвольних змагань, тим далі падатиме роз'яснююче світло від цього символу", - писала Олена Теліга.