Українська вишивка – спадок нації

Останні новини

Щороку в третій четвер травня відзначають Всесвітній день вишиванки.

Вишиванка поєднує українців незалежно від поглядів чи віросповідання і несе в собі духовне багатство, мудрість і зв'язок багатьох поколінь.

Сьогодні Всесвітній день вишиванки відзначається вже у 60 країнах світу: українці в різних куточках земної кулі підхоплюють флеш-моб "Вишиванка єднає українців", акцію "Народжені у вишиванці", влаштовують покази мод на зразках українського автентичного народного одягу, організовують концерти, ходи, виставки, ярмарки.

Красива вишита українська сорочка з льону з давніх-давен вважається символом здоров'я та краси, щасливої долі й родової пам'яті, любові та святковості. Вона - оберіг і захист від злого ока і слова.

Нині вишиванка переживає піднесення і відродження, адже українці згуртувалися так, як ніколи, з любов'ю підтримуючи власні традиції. Елементи української вишивки все частіше використовуються в дизайні одягу, і не лише українці – голлівудські красуні залюбки одягають ніжну вишиту вдяганку. У круїзній колекції 2017 року модного дому «Valentino» чітко прослідковуються українські мотиви. Традиційні елементи нашого національного одягу були помітні у багатьох варіантах вбрання. Вишивка, мережки і стильні етно-аксесуари виглядали на подіумі дуже оригінально!

Вбиратися у вишиванку стало не тільки патріотично, а й модно та ексклюзивно. А головне – так тепло для душі!

Українська вишивка – молитва без слів: народознавча виставка-експозиція

Вишивка - один із найбільш поширених і улюблених в Україні різновидів народної творчості. Її твори – це піднесений світ краси і фантазії, поетичного осмислення природи, схвильована розповідь про думки та почуття людини, світ натхненних образів, що сягають своїми коріннями далекого минулого. Узори вишивки – це мистецтво високої естетичної наснаги, простого і водночас мудрого декоративного мистецтва.

Глибина людських почуттів, що може найглибше відбилась у словах відомої пісні – «червоне – то любов, а чорне – то журба», пристрасно промовляє до нас із орнаментів українського шитва.

В орнаментах вишивок ніколи не буває жодної зайвої лінії, кожна рисочка має своє певне значення. «Народний орнамент – співуча мелодія, призначена не лише для очей, а й для розуму й почуттів». (В. Стасов)

Узори вишивки можна поділити на три великі групи: геометричні, рослинні і тваринні (зооморфні) орнаменти. Рослинні традиційно вишивали на жіночому вишитому одязі, геометричні – на чоловічому. Єдиний рослинній орнамент, який міг прикрашати чоловічу вишиту сорочку, – листя дуба – символ сили і мужності.

Орнаментом, який однаково підходить всім, і дорослим, і дітям, є восьмикутна зірка. Вона символізує сонце, образ Творця, єдиного духовного початку всього живого.

Довгий час вишивка була своєрідною візиткою людини. По багатстві орнаменту і використаним кольорам можна було дізнатися про її вік, сімейний стан, соціальний статус. Наприклад, сорочку із вишитими квітами носили тільки молоді дівчата. Заміжні жінки вишивали узори з плодами і ягодами калини, що означало дітей. В останні роки вишивка виконує більше декоративну функцію.

Багато вишиті манжети, горловина і низ сорочки – не данина моді. В давнину люди вірили, що через ці місця, де одежа перестає прикривати тіло, до них може підступитися зло. Щедрою вишивкою узорів з оберегами матері і кохані намагалися захистити своїх близьких.

Колір сорочки та узору також має значення. Білий – символ світла і чистоти; червоний – любов, кров, вогонь; синій – колір води, а жовтий – символ сонця. Лише до чорного наші прадіди ставилися по різному. В одних регіонах його вважали кольором смерті і або не вишивали на сорочках взагалі, або носили у поважному віці. В інших, навпаки, асоціювали чорний колір із землею, а значить щедрим врожаєм і багатством.

Вишивка є одним із давніх оберегів, що покликана відвертати зло, нещастя й усілякі негаразди, тому й на одязі розміщувалася на грудях, на рукавах та подолі. Кожне вишите вбрання несе у собі не тільки красу, а ще й тепло рук майстрів та міцний оберіг.

Виставка – експозиція дає можливість детально ознайомитися з книжками, в яких подана історія, традиції, різноманітні техніки української вишивки та знані майстрині вишивки.

• Ірина Свйонтек «Гуцульські вишивки Карпат». Це книга перша. Представляє Космацькі вишивки Косівщини.
• Михайлина Сабадаш, фотоальбом про майстриню.
• Ярослава Бучкович «Вишивка стяжками»
• Тетяна Кара-Васильєва, Алла Чорноморець «Українська вишивка»
• «Гуцульські вишивки Карпат»: книга 2. У книзі міститься 116 узорів автентичних вишивок чоловічих та жіночих сорочок кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Цікаво знати

• Археологічні дослідження та свідоцтва науковців говорять про те, що вишивка як окремий вид мистецтва на території сучасної України відома з VI століття. Вишивкою, за свідченням Геродота, свій одяг оздоблювали ще скіфи. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VІ ст., при дослідженні показали ідентичність з вишивкою українського народного костюма XVІІІ-XІX ст.
• Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. У ній опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.
• Першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом став Іван Франко. Саме він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. В такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі.
• Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зареєстрована у 2011 році у місті Рівне. У День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.
• Першим українським телеведучим, який з'явився в прямому ефірі у вишиванці став Андрій Шевченко. 21 листопада 2004 року чоловік відкрив телемарафон "Ніч виборів" на "5 каналі" у вишиванці з косівським орнаментом. Згодом його підтримали інші телеведучі, актори, співаки.
• Своїми особливими вишиванками може похвалитися не тільки кожен регіон України, а навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунку.
• Раніше вишивання було виключно жіночим заняттям. Традиційно, перш ніж почати вишивати, дівчина постилась, молилася і мила руки. Зараз вишивають не тільки жінки, а й чоловіки.
• Вишивка однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років - в залежності від складності технік.
• Надзвичайно тонка вишивка "білим на білому" була поширена серед європейської знаті і української шляхти, яка носила вишиту таким чином нижню білизну і натільні сорочки.
• Вишивка хрестиком, яку багато хто вважає традиційно українською, прийшла в Україну з Європи тільки в XIX столітті, переважно з появою компанії Brocard, яка використовувала для своєї парфумерії рекламні упаковки із зображенням схем-вишиванок.
• Дослідники вишивки налічують понад 200 старовинних швів на основі 20 технік вишивання (серед них гладь, колосковий шов, низь, вузлики, шнурочок, кручений шов, вирізання, виколювання, козлик, плетінка, мережка).
• Популярні нині маки як елемент візерунка практично не використовувалися в традиційній українській вишивці, оскільки символізували печаль і смерть, а широкого поширення набули в кінці XX століття.
• Орнаментами української вишивки віднедавна прикрашають не тільки сорочки, а й автомобілі, предмети побуту, їх використовують як візерунки для тату і манікюру.
• Ідею святкування Дня вишиванки ще в 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. У перші роки спочатку це свято проходило локально, а вже згодом воно розрослося до всеукраїнського рівня: до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.