Іван Франко та його твори для дітей: інформер

Останні новини

Центральна бібліотека для дітей запрошуємо на онлайн зустріч з творами Івана Франка для дітей.

Напевно, багато хто з вас, глянувши на портрет Івана Франка, пригадали казочку про діда Андрушку і ріпку, про хитрого Лиса Микиту та про Лисичку та Журавля. Старші обов'язково згадають мудрого та сміливого Захара Беркута, збірочку цікавих оповідань «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука».

Сучасники І. Франка розповідають, як тепло ставився письменник до малечі. Це була любов, зіткана з найніжніших людських почуттів. Де б він не зустрічав дітей, завжди знаходив час з ними поговорити, послухати їхні розповіді.

З теплим сердечним почуттям, з батьківською любов'ю писав Іван Франко про дітей. Михайло Коцюбинський писав, що він "наче спочиває на дітях од моря сліз і горя, співцем якого він зробився".

"Життя, − говорив Франко,− мені мало всміхалось, а діти були тим весняним сонячним промінням, яке зігрівало моє серце". Саме для них, найменших, написав Іван Франко чимало творів, але особливого значення надавав казкам-байкам як найбільш доступній формі викладу й сприймання. Адже в казковій одежі, в алегоричних обрядах, на думку письменника, можна краще донести до дитячої уяви велику правду людного буття, розбудити в малят цікавість та уяву до явищ природи, навчити ненавидіти зло й несправедливість, сміятися і думати.

Видатний письменник у дитинстві любив слухати пісні матері, байки, розповіді старих людей. ще в початкові школі, дев'ятирічним малий Івась почав старанно записувати коломийки, приповідки, казки, їх кількість перевалила за 800. Це були перші кроки майбутнього письменника, через які розкривався йому світ звичайних людей, їх душі, сподівання. Це був час коли Франко-школяр ще й сам не до кінця усвідомлював мотиви потягу до народної творчості, до людських сердець.

Казки з'явилися у творчості І. Франка саме тоді, коли письменник став батьком. Писалися вони для власних дітей – Андрія, Тараса, Петра, Анни, а згодом були надруковані у дитячому журналі "Дзвінок" чи окремими виданнями. Іван Франко написав майже п'ятдесят казок, двадцять із них увійшли до збірки "Коли ще звірі говорили". Казки Франка – це художньо опрацьовані переклади з грецької, індійської, німецької, російської, арабської та інших мов, своєрідні літературні обробки. Проте найчастіше він запозичував образ чи сюжет, який доповнював, розширював, надаючи творові соціальні загостреності, національного колориту, Як говорив сам автор: "На чужий позичений рисунок наклав наші українські кольори".

Ці твори стали скарбом для усієї тогочасної галицької дітвори. Великою популярністю користуються Франкові казки і у сучасних малих читачів. Пропоную ознайомитися з ілюстраторами творів Івана Франка від перших видань до сьогодення.

Для найменших І. Франко створив казку "Ріпка" (1891) та "Киця" (1891) за мотивами однойменних українських народних казок. ". Ці маленькі казочки І. Франка вчать дітей шанувати менших ( "Ріпка") та співчувати скривдженим ( "Киця"), безкорисливо допомагати знедоленим, немічним чи хворим. Казка "Суд святого Николая" (1895) – святкова передріздвяна казочка, пов'язана з вірою у святого Миколая Чудотворця, який на Галичині у ніч з 18 на 19 грудня розносить чемним дітям дарунки, а нечемним – різочку. Написана вона у дусі християнської етики.

Казку «Ріпка» Івана Франка знає увесь світ, а ілюстрована творчою майстернею «Аграфка» вона стала витвором мистецтва. Послухайте та подивиться мультфільм, створений за цією книжкою.

Збірка «Коли ще звірі говорили» призначалася дітям від шести до дванадцяти років. Письменник сподівався, що казки прийдуться їм до смаку, розбудять їхню фантазію, викличуть сміх і роздуми, спонукають пильніше придивлятися до життя, до рідної природи. Точними соковитими фарбами змальовані українські пейзажі. "Сонечко зійшло ясно на небі, вітерець теплий проходжувався по стернях, жайворонки співали високо-високо в повітрі, бджілки бриніли в гречанім цвіті...", - так описом природи починається казка "Заєць і Їжак". У спілкування героїв відтворюються типові для українського народу звичаї, а в мові використовується дотепний жарт, яскраві й мудрі приказки, часто уїдливі, насмішкуваті, народні звертання, фразеологізми. Так читачі знайомляться з людськими взаєминами саме через казкові форми. Вона передає малому читачеві мудрий народний погляд на життєві конфлікти, оптимістичну віру в перемогу добра і правди.

Чи бувають такі люди, які мають багатство, великі маєтки і водночас можуть ходити в стоптаному, латаному-перелатаному взутті?

Виявляється, бувають. І про такого чоловіка, старого скупаря, багдадського купця Абу-Касима, з гумором розповідає Іван Франко у казці "Абу-Касимові капці". В ній він висміює негативні риси людського характеру.

Про роботу над казками Іван Франко писав: "Кожну казку я перероблював, прибиваючи її до смаку й розуміння наших дітей і нашого народу, бажаючи й оці чужоземні зробити так само нашими, як ті, що їх оповідає довгими зимовими вечорами наша сільська бабуня дітям у запічку".

У передмові до другого видання казки "Абу-Каси-мові капці" Іван Франко розкриває джерело її сюжету − казку із старовинної збірки арабських казок в німецькому перекладі, яку він колись придбав у антикварній книгарні. З гумором розповідає поет про пригоди старого скупаря багдадського купця Абу-Касима, який ніяк не може позбутися своїх старих, драних капців. Але зміст казки не обмежується лише висміюванням скнарості як негативної риси людського характеру. Іван Франко на казковому матеріалі викриває деспотизм, підкупність державних чиновників, показує безправ'я окремої людини. Втративши майно, Абу-Касим відмовляється від думок про збагачення, розкаюється у своїй скнарості і стає богомільним жебраком.

Широкої популярності набула поема-казка Івана Франка "Лис Микита". У ній також використаний відомий у світовій літературі мандрівний сюжет про хитрого лиса та його пригоди. У цьому творі письменник висміює вади людського суспільства. "И у нас, між хрещеними людьми, не одно таке діється, про яке тут у казці розказано",− наголошує він у передмові.

У звірячому царстві, як і між людьми, часто панує неправда, здирство, хабарництво, багатий і сильний гнітить бідного йслабкого. В образах Лева, Ведмедя, Вовка, Лиса, Борсука уособлені панівні класи тогочасної Галичини − цісар, царедворці, міністри, поміщики. Найхитріший і найспритніший між ними Лис Микита, який не зупиняється ні перед якими злочинами – зрадою , шахрайством, вбивством,− аби забезпечити собі багате, сите життя. Цар звірів Лев робить його своїм найближчим помічником, дає йому необмежену владу, бо й сам "грабує чисто, а не хоче особисто, шле Ведмедів і Вовків". Дрібним мешканцям звірячого царства − зайцям, птахам − немає життя, вони безправні, їх безкарно нищать, пожирають всевладні хижаки.

У поемі-казці Іван Франко широко використав українську народну творчість − казки, байки, пісні про звірів. У ній знаходимо також ряд картин, що відтворюють народний побут, звичаї. "Я бажав не перекласти, а переробити стару повість про лиса, зробити її нашим народним добром, надати їй нашу національну подобу. Я, щоб так сказати, на чужий позичений рисунок накладав наші українські кольори",− писав Іван Франко в передмові до "Лиса Микити".

Лис Микита, 1 серія, уривок

Оповідання

Іван Франко написав цілий ряд оповідань, героями яких є сільські діти. Ці оповідання постали на основі його власних спогадів про дитинство, років навчання в сільській і міській школах і мають здебільшого автобіографічний характер. У них, як казав сам Франко, відтворені картини виховання сільської дитини "від перших проблисків власного думання, а кінчаючи найвищими ступенями середньої школи", формування її характеру, становлення особистості.

Найулюбленіший герой І. Франка − хлопчик Мирон. З ним ми зустрічаємося в багатьох оповіданнях. Жорстокі, бездушні вчителі, які знали лише один засіб впливу на учнів − різку, зубрячка, далекі від жи¬вого життя шкільні предмети перетворювали роки на¬вчання на справжню каторгу. Школа калічила дітей не тільки фізично, але й вбивала в них "всяку іскорку критики і власної ініціативи", перетворювала слабших на духовних калік. У серцях же сильніших духом про-ростало обурення і "вічна ворожнеча проти усякого поневолення та тиранства".

Приходьте у бібліотеку! Твори Івана Франка для дітей чекають на вас! Казки, оповідання, поеми різних років видання, ілюстровані різними художниками зачарують вас та подарують море задоволення.

Гра-вікторина "Франковими стежками"