«Ти себе Українкою звала...»: до 150-річчя від дня народження Лесі Українки

Останні новини

У нашій літературі є імена, що не потребують ані пишних шат, ані високих означень та епітетів,

бо вони входять у свідомість кожного з нас ще змалечку, як голос матері, як сонечко, як Батьківщина. До них належить ім'я безсмертної поетеси Лесі Українки.

Про неї І. Франко писав: «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст цієї слабосилої, хворої дівчини».

Леся Українка отримала дуже гарну домашню освіту: для Лесі та її брата Михайла запрошували вчителів, які вчили своїх учнів за програмою київської чоловічої гімназії. Вже 19-річна Леся Українка вражала усіх своєю освіченістю.

Її багаті знання проявилися у творчості. Герої її драм – це троянська царівна-віщунка Кассандра, котра передбачає загибель Трої, проте не знає, як врятувати рідних. Це грецька поетка Сафо, котрій гордість не дозволяє бігти за невірним коханцем.

Це Неофіт, котрий відкидає рабство Боже й обирає боротьбу проти будь-яких поневолювачів.

Це Подорожній, котрий не приймає води з рук Іуди, що зрадив Христа.

Це середньовічний поет, котрого навіть мури темниці та ешафот не змушують спинити пісню.

Це Мавка, чиєї любові до життя не може подолати ані зрада Лукаша, ані тенета Перелесника, ані чорна сила Того, Хто в Скалі сидить.

Це велика кількість неймовірної сили та краси поезій, це казки для найменших.

Мультфільм "Лісова пісня"

Пропонуємо вам, дорогі читачі, ігри-вікторини - https://quizizz.com/join?gc=35635900

Сідайте разом – дорослі й малеча - та згадуйте сторінки біографії та творів Лесі України.

Цікавого вам проведення часу! І приходьте по книжки! Для любої вікової категорії знайдуться цікаві твори Лесі Українки.

Музика у житті Лесі Українки

Пісня – незрадливий друг на життєвих дорогах, невичерпне і завжди нове джерело натхнення. Протягом усього життя зберігала Леся Українка в пам'яті безліч пісень. Письменниця захоплювалася гармонією української пісні, віртуозністю гри гомерів України – кобзарів, могуттям органної музики, усною народною піснею, зокрема колядками. Вплив музики на творчість Лесі Українки величезний. Уже назви віршів красномовно свідчать про музично – поетичну природу поезії: «Мелодії», «Ритми», «Сім струн», «Романс».

Найчастіше виконувала вона твори Бетховена, Шумана, Шуберта, Моцарта, Баха. А з українських композиторів виконувала – інструментальні етюди і народні пісні Лисенка. Грала Леся, коли не дуже хто прислухався, і власні імпровізації, які ніколи не повторювалися – кожен раз було щось інше, щось нове, щось інтимне. Це була наче музична розмова з другом – фортепіано на різні – прерізні теми.

Багатогранний музичний світ Лесі Українки не міг не вплинути на її поетичну творчість, про яку можна сказати словами критика і теоретика літератури В. Г. Бєлінського : «Що це – поезія, живопис, музика? Чи одне, і друге, і третє, що злились разом. І картина говорить звуками, звуки утворюють картину, а слова виблискують барвами, звиваються образами, звучать гармонією і виражають осмислену мову?»

Музичні сторінки творчості Лесі Українки свідчать про широку обізнаність письменниці з різноманітними жанрами музичного мистецтва, глибоке розуміння стильових особливостей як народної, так і професійної музики.

Могутньою, стоголосою піснею лунає поетичне слово Лесі Українки по всьому світі – воно втілюється у звуки музичних творів, натхненних її співучою музикою, її безсмертним генієм.

«Якби мені достати струн живих,

Якби той хист мені, щоб грать на них,

Потужну пісню я б на струнах грала,

Нехай би скарби всі вона зібрала,

Ті скарби, що лежать в душі на дні,

Ті скарби, що для мене таємні,

Та мріється, що так вони коштовні,

Як ті слова, що вголос невимовні».

Леся Українка

«Її музику було надзвичайно приємно слухати, далеко приємніше, ніж багатьох блискучих техніків – віртуозів. Грала так найчастіше вечорами, без світла, в темряві, коли не дуже хто слухав, свої імпровізації, – згадувала сестра письменниці Ольга, – власне, імпровізації, а не зафіксовані композиції, бо кожен раз це було щось інше. Це була наче не музика, а розмова.»

Протягом усього життя спрага до музики в Лесі Українки так і залишалася невтамованою.

Твори Лесі Українки, покладені на музику

• Вериківський М., «Смутної провесни».
• Верьовка Г., «На зеленому горбочку».
• Гайдамака П., «Ніч тиха і темна біла», «Горить моє серце».
• Губаренко В., «Камінний господар» (балет).
• Кирейко В., «Де тії струни», «Знов весна», «Лісова пісня» (опера).
• Майборода Г., «Не дивився на місяць весною», «Гей, піду я в ті зелені гори».
• Надененко Ф., «Напровесні» (хор), «Чого являєшся мені у сні», «Хотіла б я піснею стати», «Пісня», «Скажи мені, любий», «Уста говорять» і ін.
• Скорульський М., «Лісова пісня» (балет).
• Степовий Я., «Колись нашу рідну хату» (хор), «Колискова, «геть те, думи», «Досить невільная думка мовчала», «Хотіла б я піснею стати», «Слово».
• Стеценко К., «Знов весна», «У путь», То була тиха ніч» (хори), «Дивлюсь я на яснії зорі», «Стояла я і слухала весну».
• Штогаренко А., «Пам'яті Лесі Українки» (сюїта).