«Між пензлем і словом»: до дня народження Тараса Шевченка

Останні новини

Тарас Шевченко - відомий у світі, в першу чергу, як митець слова.

Однак це аж ніяк не забирає його слави, як художника. Тарас Григорович Шевченко, як художник, займає одне із самих почесних місць в українському образотворчому мистецтві. Він був одним із перших художників, які прокладали новий реалістичний напрям в українському мистецтві, одним із зачинателів і першим видатним майстром офорту у вітчизняному мистецтві. Сам він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення.

Спадок Шевченка-художника

Збереглися 835 творів Тараса Григоровича Шевченка, що дійшли до нашого часу в оригіналах і частково в гравюрах на металі й дереві російських та граверів з інших країн, а також у копіях, що їх виконали художники ще за життя Шевченка. Уявлення про мистецьку спадщину Шевченка доповнюють відомості про понад 278 втрачених і досі не знайдених робіт.

Живописні й графічні твори за часом виконання датуються 1830–1861 роками й територіально пов'язані з Україною, Казахстаном і Росією. За жанрами — це портрети, композиційні та міфологічні, історичні та побутові теми, архітектурні пейзажі й краєвиди. Виконано їх у техніці олійного письма на полотні, а також аквареллю, сепією, тушшю, свинцевим олівцем та в техніці офорта на окремих аркушах білого, кольорового та тонованого паперу різних розмірів, а також у п'ятьох альбомах.

Значну частину мистецької спадщини Шевченка становлять завершені роботи, але не менш цінними для розуміння творчого шляху й розкриття творчого методу художника є й його численні ескізи, етюди, начерки та навчальні студії. З усіх творів лише незначна частина має авторські підписи, написи і ще менша — авторські дати.

Більшість картин і малюнків зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка.

Відео-презентація "Художник з душею поета"

Шлях до малювання

Обдарований від природи хлопчина рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Бажаючи оволодіти мистецтвом живопису, він звертається до шляхетних дяків-живописців, які в основному заставляють прислужувати їм.

Талант художника проявився рано, значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836-1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою «Погруддя жінки» або «Жіноча голівка», датований самим автором ще 1830 роком. З цієї юнацької роботи і розпочалась творчість видатного художника.

Після того, як спільними зусиллями К. Брюллова, В. Григоровича, О. Венеціанова, В. Жуковського, Є. Гребінки Т. Г. Шевченка було викуплено з кріпацтва, він зміг вступити до Академії мистецтв, ставши одним з найулюбленіших учнів Брюллова. Тарас робить у малярстві дедалі помітніші успіхи. За час навчання в академії його тричі нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури і живописні твори.

У 1843 році Тарас Григорович приїхав в Україну. Любов до рідного краю наштовхнула його на створення цілої серії картин. Уміння інтерпретатора історії Шевченко виявив у трьох офортах серії «Живописна Україна» – «Дари в Чигирині 1649 року», «Судня рада» і «Старости», на яких відображено історичні місця, побут і природу країни. Повертаючись в Петербург, він завершує навчання в Академії, видає на власні кошти і поширює альбом під назвою «Живописна Україна».

В 1845-1847 роках Тарас Григорович створив ряд портретів, які переконливо свідчать про зростання художника, про поглиблення психологічної характеристики образів.

Над портретами Т. Шевченко почав працювати ще кріпаком. В Академії продовжував роботу в цій галузі. Незабаром він стає одним з відомих і популярних портретистів. Створені ним образи відзначаються невимушеністю, відсутністю нарядності, вдалою композиційною бадьорістю і свіжістю барв, намаганням дати психологічну характеристику людині.

Шевченко зробив великий внесок у розвиток побутового жанру і став його основоположником в українському мистецтві. Особливо хвилювало художника підневільне, часто трагічне становище жінки.

Шевченка без перебільшення можна назвати геніальним художником. В його картинах відбилася вся глибина і самобутність його особистості. Те, що він пережив і передумав і для чого знайшов небувало синкретичне вираження, ‒ вищою мірою виявляє сутність людини взагалі і водночас позначене печаттю могутньої й неповторної індивідуальності, засвідчуючи невичерпне розмаїття людського духу.

Шевченко-художник і сьогодення

Це прекрасно, що нині ми повертаємо собі національну самосвідомість під знаком Шевченка. Бо він був гуманістом та інтернаціоналістом, не мав ані краплини національної зарозумілості чи упередженості проти інших народів, любив Україну, за неї стояв непохитно, і себе віддав не тому, що хотів її підняти над іншими народами, а тому, що хотів бачити її рівною з іншими у сім'ї світовій - «сім'ї вольній, новій».

Знайомтесь з цікавими фактами Шевченка-маляра

• Дослідники життя Кобзаря зазначають, що становлення Т. Шевченка як художника відбулося набагато раніше, ніж поета. З 1830 року починається його творчий шлях як художника.
• Майже все своє свідоме життя Шевченко присвятив живопису і графіці. Протягом 25 років кріпацтва і 10 років заслання він писав. Писав аквареллю, олівцем, олією, тушшю.
• 835 творів – саме таку кількість творів нараховує доробок Шевченка у образотворчому мистецтві. Загалом Кобзар створив більше 1000 живописних творів за 30 років (з 1830 по 1861 рік). Близько 278 картин вважаються втраченими.
• Малював у всіх жанрах, опанував всі відомі на той час технічні прийоми офорта, живопису, рисунка.
• Започаткував і став першим представником критичного реалізму в образотворчому мистецтві України.
• Прославився як талановитий ілюстратор. Серед ілюстрацій особливе місце посідає портрет за поемою «Марія» О. Пушкіна. Героїня сюжету – Мотря Кочубей, дочка генерального судді при Іванові Мазепі, яку з гетьманом пов'язували теплі романтичні почуття.
• Відомий як основоположник побутового жанру в живописі України. Портрети у творчому доробку Шевченка посідають чільне місце. Вони вирізняються вдалою композицією, насиченістю кольорів, герої картин зображені у природних, невимушених позах. Дослідники зазначають, що роботи поета у цьому жанрі особливо вдалі.
• У Національному музеї Тараса Шевченка ми можемо побачити портрети і композиції на історичні, міфологічні і побутові теми, природні і архітектурні пейзажі, виконані олією, аквареллю, сепією, тушшю, олівцем. Також до нашого часу дійшли численні зразки офортів, виконаних на папері, ескізи, етюди.
• Тема жіночої долі знайшла відображення у видатних полотнах. В 1842 році було створено найвідоміший твір українського живопису – портрет «Катерина», написаний за мотивом однойменної поеми.
• Під час раннього періоду творчості цікавиться історією і створює композиції на сюжети з античної історії, історії Київської Русі та України.
• Створив серію офортів «Живописна Україна». За задумом художника тематичні серії естампів «Мальовнича Україна» мали б містити загалом 12 малюнків. Але через нестачу коштів і перепони у 1844 році вдалося випустити лише 6 офортів: «У Києві», «Видубицький монастир», «Старости», «Судня рада», «Казка», «Дари в Чигирині 1649 року».
• Більшість картин і малюнків зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка.