«Він відкрив Шотландію для світу» : до 250-річчя від дня народження Вальтера Скотта |
Останні новини |
Автор: Івано-Франківська центральна міська дитяча бібліотека |
П'ятниця, 13 серпня 2021 11:48 |
Шотландію середніх віків відкрив нам всесвітньо відомий британський письменник, поет, драматург, перекладач, журналіст, історик, збирач старожитностей та фольклору, адвокат Вальтер Скотт. Його називають «основоположником історичного роману», «шотландським чарівником» і не тільки в Шотландії! 15 серпня виповнюється 250 років від дня народження письменника. Бальзак розглядав романи Вальтера Скотта як зразки художньої досконалості, Стендаль вважав його батьком сучасних романістів, Гете відгукувався про нього з найбільшим схваленням, Бєлінський захоплювався ним, Пушкін називав його "шотландським чарівником". Сотні тисяч читачів у всіх кінцях Європи з нетерпінням чекали його нових творів, які відразу ж переводилися на кілька мов і виходили багатьма виданнями.
Роман «Айвенго» Герої роману - Айвенго, Ровена, Ребекка, Локслі - стали культовими героями. У творі зображено кінець довготривалої боротьби між саксами та норманами, яскраво змальовано бурхливу картину минулого Англії за перших часів феодалізму. В основу роману покладено традиційне для В. Скотта переплетіння любовної та політичної інтриг. У центрі розповіді перебуває закохана пара - лицар Айвенго та леді Ровена, доля і благополуччя яких повністю залежать від розвитку історичних подій. Знайомтесь, Вальтер Скотт! Про письменника одним рядком
Онлайн вікторина «Сторінками роману Вальтера Скотта «Айвенго»» Для того, щоб стати учасником чудової вікторини, просто клікніть на підкресленні! Вперед і удачі! До письменництва з дитинства: спогадиВже будучи письменником Вальтер Скотт говорив, що його життєвий шлях побудований на дитячих враженнях – як хороших, так і не дуже. У сім'ї Вальтера з дванадцяти дітей вижило тільки шестеро. До того ще й життя виявилось до хлопчика не надто лагідним. Мало того, що він був хворий на дитячий параліч, який зробив його калікою, то ще й няньки траплялися нездорові фізично або морально. Перша ледь не заразила хлопчика туберкульозом, друга, збожеволівши через нещасливе кохання, хотіла вилити свій біль на дитину: принесла Вальтера на болото й уже зібралася перерізати йому горло, як зупинилася, вражена милою дитячою усмішкою. Хвороби раз-по-раз знесилювали тіло хлопчини, життя трималося на ниточці. Коли ситуація була зовсім нікудишньою, дитину загортали в гарячу слизьку шкіру щойно вбитої вівці та напували козячим молоком із медом. Саме таким був перший спогад Скотта про найраніші роки життя. Пізніше лікування було не набагато приємнішим. Наприклад, після крововиливу в кишечник Скотт мусив спати при відчинених вікнах, в той час, як на вулиці лютував мороз... Однак були в дитинстві та юності хлопця і хороші моменти. Слухаючи оповідки дорослих про стародавні битви, походи, війни, він усе більше поринав у світ історії, запам'ятовуючи все до крихти з надзвичайною точністю. Особливо цікавим та насиченим був для Вальтера період, коли він жив на бабусиній фермі. Там перед його очима постійно маячіли руїни Смальгольмського замку, описаного потім в баладі «Іванів вечір», старі люди часто говорили про битву при Каллодені (в ній брав участь Уеверлі, що згодом стане героєм однойменного роману Скотта), а бабуся розповідала про «веселих хлопців», які опришкували в часи її молодості на шотландській землі. Все це стало хорошою базою для майбутніх творів Скотта, до того ж підкріпилося знаннями, почерпнутими юнаком із літератури: казок, рицарських романів, поем та повістей із французьких збірок «Блакитна бібліотека» й «Бібліотека романів», творів графа де Трессана, Тассо, Аріосто, Данте та ін. Захопленню не було меж, уява працювала добре, тож років у п'ятнадцять Вальтер Скотт спробував себе в ролі автора. Щонеділі він вирушав у далекі прогулянки зі своїм другом Джоном Ірвінгом. Хлопці насолоджувалися природою, спілкувалися з людьми, збираючи шотландський фольклор, та розповідали одне одному історії, вигадані протягом тижня. Про ці кілька років Скотт потім говорив: «Це дивне проводження часу зіграло для мене велику роль, спрямувавши мою уяву до всього рицарського та романтичного в поезії та прозі». |
«Три янголятка»: Різдвяні історії Бруно Ферерро |
Сім чудових історій для наймолодших читачів від відомого священника-письменника отця Бруно Ферреро. |
Детальніше... |