24 січня — 240 років від дня народження німецького прозаїка, композитора, художника Ернеста Теодора Амадея Гофмана |
![]() |
![]() |
![]() |
Новини,Останні новини |
Автор: Івано-Франківська центральна міська дитяча бібліотека |
Понеділок, 18 січня 2016 13:50 |
![]() До Гофмана неможливо бути байдужим: його можна любити, можна не розуміти. Але ігнорувати вам його не вдасться, якщо ви вже взяли до рук його книгу. Сказати, що він був надзвичайно талановитим письменником – це нічого не сказати. Переконайтесь у цьому самі. Ернест Теодор Амадей Гофман народився 1776 року в Кенігсберзі в чиновницький родині. Через кілька років після народження майбутнього письменника батьківська родина розпалася, і його вихованням займався дядько по материнський лінії, сухий і педантичний чиновник. Гофман закінчив юридичний факультет Кенігсберзького університету. Протягом всього життя він служив по юридичному відомству – і служив небезуспішно, робив кар'єру й досягнув високих посад в прусському департаменті юстиції. Проте все життя хотів займатися тільки мистецтвом, адже був багатогранно обдарованою людиною. Гофмана називали «універсальною особистістю в мистецтві». Він був:
В усіх мистецтвах, до яких звертався Гофман, він не був дилетантом. Відоме його зізнання в тому, що коли у нього виникає задум, він спершу не знає, в що цей задум виллється – в літературний твір, оперу чи картину. Це є свідченням того, що в основі його задумів лежали ідейно-естетичні концепції, для втілення яких він володів величезним діапазоном засобів вираження. Ще за життя Гофман досягнув широкого визнання як на батьківщині, так і за її межами. Він був єдиним письменником-романтиком, хто завоював велику популярність в усій Європі, а його творчість ставили в один ряд з Шекспіром і Гете. Кожне покоління по-своєму трактує твори Гофмана, дещо приймає, чогось не розуміє, проте не залишається байдужим – це головне, і означає, що ідеї письменника живуть і впливають на свідомість і душу читача. «Лускунчику» - 200 років
Чудова музика П. Чайковського вабила багатьох хореографів, тому балет пережив рекордну кількість постановок. Його трактували і як просту дитячу виставу, і як розкішну різдвяну казкову феєрію, балет-свято, балет-гру. В різний час на різних сценах свої сценічні версії «Лускунчика» втілювали різні хореографи. «Лускунчик» - це симфонія про дитинство на зламі. Коли вже хвилюють мрії ще невідомої юності, але ще не відійшли дитячі звички, дитячі жахи, коли ляльки – наче живі, а гра у війну – це бажання бачити себе мужнім, хоробрим. Коли сни поривають думки і почуття вперед, а неусвідомлене – в життя, яке тільки передчувається» (Б.Асаф'єв). Запрошуємо на гарне читання з творами Ернеста Теодора Амадея Гофмана «Лускунчик і Мишачий король»
Читайте! Продовжіть собі різдвяний настрій! «Золотий горнець»
Гофман водить читача паралельними світами, приводить його до зіткнення з надзвичайним разом з героями. За звичайною сценою може ховатися кілька світів. Гофман дає можливість читачеві бачити світ багатовимірним поглядом! Більшість персонажів – фантастичні істоти. Паралельний, фантастичний світ відділяє від реального лише один крок, два світи існують паралельно і в будь-який момент можна вийти з одного і потрапити в інший. Увагу читача утримує унікальне поєднання іронії і захоплюючого сюжету. Тим, хто любить фантастику та має багату уяву, книжка прийдеться до смаку! Читайте з задоволенням! «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер»
У казці своя філософія, зовсім не казкова. Філософський смисл твору якраз і полягає в тому, аби попередити людство: ніхто, окрім вас самих, не зробить вас розумними, добрими, освіченими. Для цього треба докладати зусиль, працювати. Приємного Вам читання! |
«Котячо-бандерівський батальйон» Неоніла Стефурак |
|
Детальніше... |