Журнал «Барвінок» давно став легендою. Його читачами були наші прапрадіди, бабусі й дідусі, мама й тато. І сьогодні у добу Інтернету сучасні діти обирають саме журнал «Барвінок»!
Барвінкова родина – це вся Україна. Журнал об'єднав тридцять читацьких поколінь, різні за віком, освітою, професією люди згадують, як у їхньому дитинстві палахкотів вогник доброго, яскравого, приємного, цікавого журналу «Барвінок». Щомісяця впродовж 90(!) років на нього чекала малеча.
Барвінчата «Барвінку»!
Читачі нашої бібліотеки – палки друзі журналу «Барвінок». Вони завжди чекають на свіжий номер журналу. Хтось чекає на продовження художнього твору, хтось – на мовну сторінку чи на сторінку «Няв-Гав - Цвірінь», когось цікавлять ігри та веселики. У бібліотеці постійно діє пізнавально-розважальний клуб «Барвінок». Тож усі наші читачі та клуб «Барвінок» щиро вітають свій улюблений журнал з красивим ювілеєм. Бажаємо йому ще стільки ж років дивувати, захоплювати, веселити й навчати своїх читачів!
У ХХІ століття із журналом «Барвінок»
За що «Барвінок» так цінують діти, школа, родина, купують у світі і заборонили в Росії? У чому його сила, яка веде дитину вперед? Спробуємо дізнатися!
Знайомтесь! Зміст журналу вражає різноманітністю!
- Четверту частину кожного номера нинішнього «Барвінку» займає літературна частина, і ця складова дає йому змогу бути помітним не лише в потоці дитячої періодики. Журнал залишився вірним своєму правилу першодруку найкращих творів сучасної літератури для дітей. Лише за останні роки у ньому благословилися на світ по кілька повістей Галини Малик та Івана Андрусяка, твори Ігоря Січовика, Марини Павленко, Ірен Роздобудько, а також Валентини Вздульської, Олекси Негребецького. 46 нових творів Всеволода Нестайко було вперше надруковано саме у «Барвінку». Незнайко М.Носова також уперше з'явився на сторінках журналу «Барвінок».
- Безперечною перевагою журналу є саме авторські рубрики, які ведуть дитяча письменниця Леся Мовчун, авторка і ведуча Національної радіокомпанії України Наталя Ступакова, дитячий письменник Володимир Верховень. Сторінки у їхньому виконанні завжди приносять щось нове, цікаве та пізнавальне.
- Окремо в журналі виділені розвивальні рубрики. Вони насичені конкурсними завданнями, дослідницькими мандрівками, тематичними кросвордами та вікторинами, тестами, які покликані заохочувати читача до самостійної роботи. Вони щедро стимулюються різними речовими призами, авторськими гонорарами, грантами, спеціальними дипломами та найпрестижнішими серед дітей іменними стипендіями. П'ятнадцять років у журналі діє своєрідна Барвінкова республіка зі своїм самоврядуванням, атрибутикою та правами її громадян, якими стають читачі. Саме через виразну спрямованість видання на заохочення читацької активності його ще позиціонують як журнал активного саморозвитку. Головний герой журналу – хлопчик Барвінок – постійно вітає з днем народження своїх передплатників, є Президентом Барвінкової республіки, веде власну фан-зону для читачів.
- Видання вигідно вирізняється і своїм художнім оформленням, виразністю малюнка та його відповідністю жанрово-тематичній палітрі кожного номера і дитячому сприйняттю. Співпрацюючи з професійними художниками-ілюстраторами книжкової продукції, воно тяжіє до класичного оформлення, особливо художніх творів, намагається уникати поширеної нині комп'ютерної графіки.
Цікаві факти про журнал
- Сукупний наклад примірників журналу за 90 років перевищив 320 млн примірників
- Перший номер журналу вийшов у січні 1928 року під назвою «Жовтеня»
- Після воєнної перерви випуск журналу відновлено у квітні-травні 1945 р. у Києві вже під новою назвою — «Барвінок». Відома дитяча письменниця Наталя Забіла ініціювала перейменування журналу на «Барвінок»
- Вірш Н.Забіли «Барвінок» є своєрідним поетичним маніфестом видання
- День народження журнал відзначає 30 січня, в день, коли народився улюблений багатьох українських дітей письменник – Всеволод Нестайко
- 46 нових творів Всеволода Нестайко було вперше надруковано саме у «Барвінку»
- Трилогії М. Носова про Незнайка побачили світ у журналі "Барвінок"
- Журнал «Барвінок» був побудований переважно на українському матеріалі. Йому випала унікальна місія підтримання та збереження національної ідентичності поза материковою Вітчизною. Видання надходило до 28 країн світу
|