|
Автор: Українські народні прислів’я
|
- Умій сказати, умій і змовчати.
- Давши слова — держись, а не давши кріпись.
- Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.
- Від теплого слова і лід розмерзає.
- Гостре словечко коле сердечко.
- Більше діла — менше слів.
- Людина без знань однаково що гриб: хоч на вигляд і міцний, а за землю погано тримається.
- Не бійся, коли не знаєш; страшно, коли знати не хочеться.
- Якщо за день нічого не вивчив, то весь день змарнував.
- Учитись — однаково, що гребти проти течії: тільки перестав — і тебе понесло назад.
- Знання завершуються тільки ділом.
- Знання — дерево, а діло — плоди.
- З усіх скарбів знання найцінніше, тому що воно не може бути ні вкраденим, ні загубленим, ані знищеним.
- Хто дає життя розуму і знанню, той не вмирає.
- Бджола мала, а й та працює.
- Без труда нема плода.
- Без діла жить — тільки небо коптить.
- Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
- Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
- Зробив діло — гуляй сміло.
- Хто багато робить, той і багато знає.
- Лінивому завжди ніколи.
- Де господар робить, там і поле щедро родить.
- Хліб — усьому голова.
- Без охоти нема роботи.
- Де сила не візьме, там розум допоможе!
- Книга вчить, як на світі жить.
- Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
- Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь!
- Чого навчився, того за плечима не носить.
- І сила перед розумом никне.
|